— Що з тобою останнім часом відбувається? — Чімін відпиває пиво і, впустивши потилицю назад на спинку шезлонга, дивиться на нічне місто.
— Про що ти?
Чонгук лежить нерухомо, наосліп обводячи пальцем шийку своєї пляшки, і дивиться не на вогні, що горять у будинках, а на зоряне небо. Десь там, на орбіті, ховається Кім Техьон: сидить у своєму космічному кораблі і дивиться з ілюмінатора на Землю, гадаючи, чим Чонгук займається, чи не спить він, чи добре їсть. Мабуть. Чонгуку дуже хотілося б, щоб усе було саме так. Щоб Техьон думав про нього прямо цієї секунди. І наступної теж.
Якщо в Пусані зараз одинадцята ночі, значить, у Техьона на станції дві години дня; в одній із розмов він згадав про те, що вони живуть за всесвітнім координованим часом, який збігається з лондонським. Чонгук одразу ж після закінчення дзвінка поставив собі на робочий стіл телефону віджет з другим годинником, щоб завжди знати, яка у Техьона година. І тепер через це згадує про нього протягом дня ще частіше.
— Ти весь тиждень витаєш у хмарах, — Чімін розчісує пальцями вовну Каспера, який ліг прямо на його білосніжну футболку та чорні джинси, і прикриває очі. — Іноді навіть питання не чуєш.
— О-о, — співчуває той. — Треба вибачитись перед Сокджином. Він мені те саме сказав, а я назвав його ненормальним.
Весь тиждень Чонгук справді витає в хмарах. Сьогодні стукнув восьмий день з моменту першого відеодзвінка від Техьона: рівно стільки доби пройшли у Чонгука, як у тумані. Техьон дзвонив йому щодня, за першої ж можливості, смішив історіями про Воллі, розкривав таємниці про космос і про те, з чим астронавти стикаються в роботі, вечеряв разом з Чонгуком в режимі онлайн і вчив з його подачі слова з молодіжного сленгу.
І Чонгук збреше, якщо скаже, що всі ці вісім днів йому, як ніколи, не хотілося любити своє життя.
— І все через одну людину? — повертає його на землю Чімін, підносячи пляшку до губ.
Чонгуку не вдається стримати усмішку. Складно прикидатися байдужим, коли згадуєш, як усміхається з екрану один сором'язливий астронавт.
— Його звуть Техьон.
І він найдивовижніша людина в житті Чонгука.
Техьона не цікавить, чому Чонгук продовжує відповідати на його дзвінки без відео і чому не надсилає свою фотографію. Йому все одно на те, що Чонгук не розуміється на космології, астрофізиці та інших науках, назву яких важко запам'ятати. Техьон посміявся, коли дізнався, що Чонгук на дух не переносить солодке, посварився, коли Чонгук розповів, що мало не живе у своїх бездротових навушниках, і збентежився, коли Чонгук запитав його, чи був він закоханий у когось.
ВИ ЧИТАЄТЕ
К'юріосіті
FanficЧонгук почувається самотньою людиною на Землі. Техьон - у Всесвіті. ------------------------------------------------ ОРИГІНАЛ: автор: Анна Елис знайти: фікбук ------------------------------------------------ ПРИМІТКИ: Curiosity у перекладі з англійс...