Вбивство живе вічно, як і війна, яку ми ведемо, називаючи це виживанням найсильніших, точніше війна багатих і бідних. Але й ви й так напевно зрозуміли хто дійде до кінця? Вбивство у нас в ДНК, воно тече у нас в крові. Я не єдина кому це важко зрозуміти, тому не хвилюйтесь, якщо ви опинились посеред цієї гри, з якої важко вийти живим, якщо не мати грошей та можливостей. Я не боюсь Бога, я боюсь людей, які ділять нас на ранги, на білих та чорних. Ми можемо бути як і хорошими, так і поганими, під цими усіма масками, костюмами, краватками, шлюбами, ми просто дикуни, які прагнуть вижити та не здерти шкіру зі свого обличчя. Ми просто тварини, які ще не навчились ходити, ми живемо, вмираємо, крадемо, вбиваємо та брешемо. Але ми як діти плачемо і сміємось вночі, коли цього ніхто не бачить, аби більше ніхто не завдав нам нестерпного болю. Тепер ми творці цього болю.
Ще один день, ще одна історія зґвалтування, ще одна історія абьюзивних стосунків, ще одне самогубство, ще одна пожежа, ще один наркоман, ще одне викрадення, ще купа вбивств, ще одна цокаюча бомба яка забере життя десятків людей. Ви можете побачити це в новинах просто увімкнувши телевізор і відірвавшись від фільтрів в Інстаграмі.
Ми покоління, яке отримало все і нічого, ми були засліплені спокусами, ми були народжені для того аби вбивати тримаючи зброю, яка захищає наш будинок. Ми покоління, яке знущається з тварин вірячи що це допомагає не вбивати людей. Ми покоління, яке тікає від своїх наслідків в алкоголь, цигарки та наркотики. Ми покоління, яке біжить за красою забуваючи про душу. Ми покоління грошей, а не почуттів. Ми покоління гаджетів, а не знань. Ми покоління з новими словами, але без манер та вихованості. Ми покоління без заборон, але не вміємо вчасно зупинитись. Ми покоління тусовок, але самотні навіть серед найкращих друзів. Ми покоління, яке вміє красиво говорити, але ніяк не можемо піти до психолога. Ми покоління великого будівництва, але тільки те і вміємо, що руйнуємо все. Ми покоління сучасних технологій, але без минулого. Тож для кого ви вбиваєте? Заради себе, чи того, хто наказав вам це зробити? І кого ви вбиваєте? Себе чи відображення у дзеркалі?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Присвячую твоїй душі
PoetryЛисти до того, хто доторкнувся до моєї душі. До тих, хто залишив слід по собі. До тих подій, які повністю її змінили. До тих куль, синців і шрамів. До тієї любові та радості. За чудову обкладинку хочу подякувати - @Nestajetta
