Брудна чистота #4 циклу «Некровні звʼязки»

Розділ 3. Яромира

Акторами не народжуються, а стають ті, хто мав змогу показати гру Життю.

Персикове плаття було зашнуроване занадто туго, і мої легені тихо вмирали через брак повітря. Шовкові рукава, вільна спідниця плаття, золото, накручене волосся, стильні босоніжки... Така я зараз. Роль ідеальної дівчини давно вивчена. За столом зібралась еліта. Я мило усміхалась, бо вилиці аж зводило. Я увійшла до величної сім'ї, яка зверне мою шию швидше, ніж роззявлю рота. Поряд зі мною сидів чоловік, який давно чекав на «віддану» наречену. Я відтягувала шлюб 3 роки, проте дата вже визначена. Нолан...

Повернувши голову до нареченого, побачила, що він роздивляється мене. У ньому дійсно є багато чудових якостей, які мріє побачити дівчина. Між нами не було романтики, і цей хлопець не переходив межі, які я встановила. Він допоміг мені, просячи допомогти йому. Тому, як слухняна дівчинка, маю виконати свою частину. Я погодилась бути дружиною та народити йому нащадка, бо ціна мого прохання також була високою. Дядько Ігнат, його тато – український магнат, тітка Іванна, мати – донька українського мафіозника, який передав владу дочці. Зараз у них не тільки легальний бізнес, а й добренький шматочок «чорного світу», який був розташований у самісінькому центрі Європи. Нолан – світовий логіст та неймовірний інженер-фізик, який колись обійме пост Боса України, що тримався на батькові й матері. Рівноправність, порядок та відданість.

          — Як справи, Яро? — пошепки запитав на вухо.

          — Почуваюсь трохи мавпою, — відповіла. Мій наречений засміявся в кулак, а потім знову подивився на мене.

          — Даміан Хейз про тебе питав, — я поклала руку на своє коліно, стискаючи шовкову сукню.

          — Він приходить до клубу, — була чесною.

          — Помітив це, — трохи примружив очі. — Ми одружимось, Яро, — різко киваю.

          — Звісно. Я не підведу, — сказала, дивлячись у вічі.

          Нолан Дименко мав купу своїх скелетів у шафі, яку не відкривав. Наскільки би пронирливою я не була, проте не могла відкопати хоч маленьку кістку в його сипучих пісках, які вдень спалять тебе, а вночі вб'ють. Моє життя було також не з квіткових, бо Дименко бачив моє страждання за смертю Еша. Зеленоокий хлопчина був молодший на 2 роки, проте це не було важливо, бо ми кохали один одного. Ілайн мовчала про дивні погляди, а ми не хотіли підіймати цю тему... Нолан знав про вагітність та навіть приходив у лікарню. Гадаю, що не була найкращою матір'ю, бо перебувала в депресії. Я народила здорового хлопчика. Нам Усесвіт дав занадто мало часу... Його звали Еней.