Тіні смерті із Stray Kids

Частина 2

Але раптом мені подзвонили, я витягнула телефон, це був Сен Хун.

- Привіт, - сказала я та сперлася на стіну позаду.

- Я подумав потрібно щось змінювати, просто чекати того, чого не станеться, до біса нудно. Стражам не заборонено розмовляти по телефону в ніч сторожування, - сказав хлопець.

- Правда, не заборонено. До речі, я хотіла тебе запитати завтра, але якщо ми вже говоримо, то скажу зараз, - сказала я.

-Ну, кажи.

- Моя сестра запитала, що завтра за день. А коли я сказала: «середа», вона сильно засмутилася, - я трохи скривилася.

- Ууууу..... Схоже твоя сестра була права,коли казала, що ти працюєш як трудоголік, - і частково це була правда. Я працювала понаднормово, лише, щоб не залишатися сам на сам своїми думками. Бо тоді я звинувачували себе в зараженні сестри, гризла себе здогадками про перебування батьків і т.д.

- Досить, що завтра за день! – перервала я друга.

- Завтра твій день народження, - сонно протягнув він.

- Тепер зрозуміло чому засмутилася Юн Джи.....

- Ну, бо як так можна? Ти чисто себе так в депресію заведеш... – обурювався друг.

Раптом я почула кроки... Я поглянула туди і жахнулася... Там стояв заражений страж.

- Як це могло статися? - запитала я все ще тримаючи телефон біля вуха.

- Що? Джунг Су!!!! - закривав він в телефон.

- Тут заражений страж, це.... Це Єн Гван! Той який вів рукопашний бій! - скрикнула я.

- Мені йти до тебе? - запитав Сен Хун поки заражений наближався до мене.

- Страж не покидає свій пост, я впораюся сама, попередь наших, - все що я встигла сказати до того як Єн Гван стрибнув на мене.

Мій телефон відлетів в бік, а ухилилася від удару старого знайомого. Я чула як Сен Хун щось кричав в телефон, але вловити жодного слова не змогла. Єн Гван махнув руками, намагаючись зловити мене, але я встигла ухилитися і вдарити його по лиці кулаком. Від цього він відскочив, але швидко відновив баланс. Він виглядав непохитним, але я знала, що заражені стражі не мали ніякої координації та стратегії. В черговому стрибку я витягнула пістолет з сонним дротиком, який кожен страж носив в поясі. Він знову замахнувся, а я відскочила.