Тіні смерті із Stray Kids

Частина 7

- Єй, може досить пити?

Відкривши очі я роззирнулася.

- Ти прокинулася? – почувся знайомий хриплий бас.

- О, мій Бог......

Моя голова лежала на плечі Фелікса, який сидів на диванчику нашого кабінету.

- Вибач, я не хотіла! Схоже я не пам'ятаю нічого, я справді багато випила? О, Фелікс, вибач! – я різко підвелася.

- Та нічого, я сам винен, що не зупинив тебе, - засміявся він.

- Я ж нічого не натворила? – жартома запитала я, наливаючи воду собі в стаканчик.

- Ну, як сказати? Ти розказувала про свого біаса....

- ЩО?! – я чуть не захлинулася водою.

- Ей, та не переживай ти так, я нічого Хьонджину не скажу, - трохи понуро відповів він

- Хьонджину? Так, стоп, розкажи, що я там тобі вчора наговорила....

- Ну, ти сказала, що твій біас Хьонджин, - сказав Фелікс.

- Неймовірно! Я можу брехати, навіть коли п'яна в устілку, - заливалася сміхом я.

- Брехати? Ти це про що?

- Мій біас не Хьонджин, - посміхнулася я.

- А хто? – запитав вже зовсім спантеличений хлопець.

- Ще чого? Я вже казала що не відповім.

- І ще одне, перед тим як ти заснула ти розповіла про свої кошмари..... Чому ти все тримаєш в собі? – слова Фелікса змусили на мить випасти з реальності.

- Я....я тобі все розповіла? – заїкаючись прошепотіла я і подивилася на нього.

- Так, і якщо чесно я радий. Ти три роки тримала це в собі?

- Я не хочу звалювати свої проблеми на когось, - чітко сказала я.

- Але так не можна! Ти ж собі гірше робиш. Могла б хоча б сестрі розповідати, якщо друзів не маєш, а я щось сумніваюсь в цьому, - говорив хлопець.

- Досить! Я страж! Я не можу показувати свої емоції! – різко відповіла я.

«Я накричала на Фелікса... Що зі мною?!»

- Вибач.... Я не хотіла..... Останнім часом....та це не важливо. Вибач, - пробурмотіла я.

- Нічого, я сам винен, що почав тиснути на тебе. Але прошу, скажи, що хотіла, перед тим як зупинилася, - він виглядав так мило коли щось просив!