Пісня для глави: Give Me Everything - Pitbull
Цілий день в школі був нудним. Все здавалося таким сірим та понурим, хотілося лише сидіти вдома, пити гарячий чай та дивитися фільми. Міла запросила мене на вечірку сьогодні, але я не впевнена, що хочу йти. Начебто, буде тихо та дружно, але я все одно задумалася.
- То що ти вирішила щодо вечірки? Бо я тепер теж не знаю, чи йти, якщо ти не хочеш - сказала вона, коли ми пішли до скриньок.
- Чого це ти знову так зацікавилася цими вечірками? Тільки не кажи, що через того хлопця з паралельного - я усміхнулася.
- Вгадала! Ну будь ласка, Марі! Я знаю, що ти мене кохаєш - вона зробила благальний погляд.
- Добре. Але відразу ж, коли мені стане нудно, я піду.
- Звичайно! Дякую! - вона почала обіймати мене. Чого тільки людина потребує для щастя.
Тож після того, як я пришла додому я пішла куди? Звичайно їсти. Після цього я почитала трохи географію та вже настав час збиратися на вечірку. Я так давно не була на них. Не скажу, що я прихильник таких місць; але все одно, я була на таких вечірках, де було дружно та без алкоголю - такі все ще існують, о диво.
Я вибрала темно синю сукню до колін на бретельках, вона ідеально підкреслювала мою талію та подібного кольору очі. Я ніколи раніше не одягала її, я навіть не пам'ятаю, коли та навіщо придбала її. Але сьогодні як раз пригодилася. Батькам я сказала, що йду до Міли. Це не є до кінця правдою, але вони не мають хвилюватися за мене. Я відповідальна людина.
Одягнувши на сукню довгу кофту - що не виглядало дуже гарно, але що поробиш, на дворі холодно - я вийшла з квартири, прямуючи на вулицю, де на мене мала чекати подруга та її друг на машині. Я сіла біля неї на заднє сидіння та вона познайомила нас.
- Максим, приємно познайомитись - він простягнув свою руку.
Його зовнішність мені сподобалася. Темне волосся, трохи навіть кудряве, такі ж темні очі, приємна посмішка, а риси обличчя здавалися якимись дуже східними - начебто він мав корейське або японське коріння. Але я не наважилася запитати його, тому що ми вже поїхали.
- Я не бачила в тебе цю сукню! - сказала подруга, коли я зняла кофту.
- Так, я в ній перший раз. Як виглядаю? - я показалася їй.
ВИ ЧИТАЄТЕ
My Lovely Professor. ~ Михайло Мудрик
FanfictionВін завжди жив по своїм правилам та звик до того, що люди його слухаються, тому й пішов на посаду вчителя. Але вона ніколи не любила слухатися інших, була впертою та змагальною, тому не боялася його. Та вони ніколи не думали, що їхні шляхи перетну...