My Lovely Professor. ~ Михайло Мудрик

Twenty seven

Пісня для глави: Cry Baby - The Neighborhood

Я вийшла з кабінету психолога та в коридорі на мене вже чекав Міша. Він піднявся з крісла, коли побачив мене та підійшов ближче.

— Ну як? — запитав білявий.

— Не знаю. Начебто, пройшло нормально — відповіла я сухо.

— Я радий, що ти наважилася на це — він посміхнувся.

— Ти мене до цього змусив — я опустила голову.

— Тому що тобі це було необхідно — він поклав руки на мої плечі. — Я бачив тебе тоді, коли це все сталося. Та тоді, коли ти плакала в моїх руках. Думаєш, я залишу тебе з цим одну?

— Може я не хотіла цього, не думаєш? — я подивилася йому в очі. — Хочеш сказати, що вважаєш мене шаленою?

— Я такого не сказав! Це нормально, коли тобі потрібна допомога, Марі — його брови були насуплені.

Я не знаю, чому мене так розлютив факт, що Мудрик записав мене до психолога. З однієї сторони я розуміла, що можливо саме цього потребую, але з іншої сторони мене дратує те, що він так переймається за це. Я сама знаю, що для мене краще.

— Я просто намагаюся тобі допомогти. Я знаю, що тебе це може не влаштовувати але повір, так буде краще — сказав він спокійніше.

— Я просто хочу додому — до моїх очей прилили сльози.

— Тоді поїхали, тобі треба відпочити.

Ми їхали в тиші, я почувала себе незручно через свою поведінку. Що на мене найшло?! Мені було прикро але я не знала, що сказати, щоб вибачитися. Звичайного «пробач» буде недостатньо.

— Приїхали — відволік мене від думок Міша.

Я подивилася в його очі, все ще намагаючись знайти слова, та після невдалої спроби я просто притягнула його до себе та поцілувала. Він явно не очікував такої різкої дії з моєї сторони але через хвилину я відчувала, як його руки обіймають мене за талію.

— Я була надто грубою з тобою, пробач будь ласка — шепотіла я.

— Не вибачайся, я розумію, чому ти можеш злитися на мене.

— Я не злюся — я підняла на нього свої очі.

— Я дуже радий це чути. А тепер, тобі пора йти, бо Егор буде злитися.

— Дякую, що підвіз — я востаннє посміхнулася перед тим, як вийти з машини.

Зайшовши додому, мене зустрів мій брат.