Промайнув тиждень. Це було настільки швидко, що немовби пташка махнула крилом та настало 1 вересня.
Юнгі неохоче встав з ліжка та ледве розбудив Юну.
Дівчинка одягнула свою сукенечку та одягнула портфель. Вони пройшли до кухні. Та бачать Чіміна, який у паніці бугає по хаті.
- Що сталося? Запитав Юнгі.
- Ми не встигаємо до лінійки година.
- Та заспокойся ти ми живемо у двох хвилинах ходьби від школи.
Чімін підбіг до плити та поставив на стіл три тарілки з яєшнею. Чоловік швидко їв.
- Акуратно. Подавишся.
- Та, як не швидко коли ми не встигаємо.
- Господи випий заспокійливе та збирайся.
Чімін випив дві таблетки Валеріани.
Чоловіки почали вдягатися.
Юнгі одягнув костюм, який вдягав на весілля. Чімін також одягнув костюм. Дівчинка взяла зі стола квіти та вирушила з батьками до школи.
Вони приближалися до школи. Очі Юни горіли від радості, адже вона думала, що в школі буде добре.
Зібралося багато народу. Першокласників поставили у ширенгу, щоб при команді виходити.
Розпочалося свято. Заграла святкова музика та ведуча вийшла до мікрофону. Дівчина промовила свої слова та під веселу музику йшли першокласники. Вони стояли у парах та, як не дивно Юна було з Лією. Дівчата були дуже раді, що вони однокласниці.
- А зараз нам дадуть перший дзвоник. Мін Юна та Хван Хьонджин.
Хлопець взяв на руки дівчинку та вони пішли по колу. Чімін це все знімав на камеру, а бабуся Юни плакала.
Через годину. Закінчилося свято та у дітей пройшло декілька уроків де вони ознайомлювалися з правилами школи.
Після цієї метушні бабуся забрала Юну до себе у гості. А Юнгі та Чімін пішли додому.
Вони прийшли додому.
- Ну що займемося?😏
- Давай😏
Чімін одягнув костюм покоївки, а Юнгі лежав голий на ліжку та дрочив.
Він ніжно знімав трусики з Чіміна та шльопнув Чіміна по його соковитих сідницях.
Юнгі старався ніжно входити в нього.
- Ах...Мгх...Ай..Ааа...
- Больно?
- Це приємний біль😋.
- Ну тоді продовжуємо😋
Він продовжували свої любовні справи та незабаром Марія привела вчучку. Юна склала рюкзак на завтра та пішла гратися...
