"Пекло" у венах

Глава 5

-Іди но сюди!Цього разу не відвертишся- між бровами у нього з'явилась зморшка, він одразу став більш суворим.
Цього разу...Що він мав на увазі?
-Галлі,вона дівчина і...-проговорив Чак
-Замовкни салаго. Усі проходять цей етап. Чи ти вже надто особлива?- останню фразу він виразив у мій бік
-Не рипайся.-пробурмотів Фрайпан мені над вухом
-Ну ж бо! Чи ти чекатимеш на свого захисничка?
Якого захисничка?- питання яке тепер повисо у моїй голові
-Заткнись! Я і сама здатна впоратись.- в мені вже говорила злість. Я зазвичай спокійна та стримана,але імпульсивний характер у мене в крові.
Я зірвалась з місця як ошпарена і зайшла в коло-Що ж,покінчимо з цим.
-Оу,та наша леді буде битись?
Навколо почувся сміх,крик і свист,емоції натовпу були різними,але вони мене зараз мало хвилювали. (та кому я брешу,для мене важливо ким я буду в їхніх очах)Я хочу довести цим ідіотам,що те що я дівчина,ніяк не впливає на те,що можу бути кращою.
-Ця леді,тобі зараз зад надере.-бовкнула я неподумавши.
-Ну що ж. Все ж ти дівчина,тому буду з тобою делікатний,можеш вдарити мене першою.
-Як скажеш.-Я вмазала йому кулаком по правій щоці. А далі... немов звір оскаженів. Я кинула його через себе, майже не відчувши усієї ваги цього шкета.
-Оу,Галлі,та ти лайно в штанцях.-почувся крик десь за межами кола
Хлопець розізлився і потягнув мене за собою на землю. Я впала поряд,а тоді він перекотився і лягнув зверху - обличчям в обличчя.
Він лише сердито споглядав на мене. Я перекотилась під його тушею та встала на ноги...

Пов:Ньют
-Вибач Мінхо,я зараз весь на нервах. Не хотів тебе образити якщо щось...
-Не грайся в дурня,ми ж обоє знаємо,що це зізнання не щире.
Ми обидва захохотали. Такою була специфіка нашої дружби. Мінхо завжди був впертим, як баран та поводився гордо, а я просто завжди поступався,бо знав,що хтось має жертувати чимось. Для мене це була самоповага. Іноді важко переступити через себе,я знаю як це складно для Мінхо, тому перший крок на зустріч завжди роблю я,а решту,скільки б їх було потрібно -зробить він.
-Так,Неса проблемна дівчина,я помітив це. Вона постійно випитує в мене про лабіринт,а по ночах сидить та читає якийсь записник.
-Записник?
-Не знаю,вона не казала що це,а забрати його силою - дурна ідея,дівчисько очі виколе. Проте мені цікаво, що таке відволікає її від сну.
Ми замовчали в одну мить не було чути нічого. Рівнісінько нічого,а тоді почувся галас хлопчаків.
-Галлі знову товчеться із кимось.-пробурмотів Мінхо.
-Це дурна звичка.
-Де ж йому ще проявитись,як окрім бійок.
Тоді почувся хохіт.
-Вони сміються?- в моєму голосі почулось здивування.Так,сміх можна почути часто,адже Галлі полюбляє словесно принижує своїх суперників,після нанесення ударів.
А тоді я почув жіночий голос. Це були не крики, швидше словесна буча. Що саме було сказано, я не розчув,але я впізнав цей голос.
-Ти теж це чуєш?- запитав я у Мінхо.
-Мг... Неса?
-Чорт.
Ми кинулись до багаття
Підбігши ми помітили її в тому кільці, в центрі якого зазвичай б'ється Галлі.
-Ну це все нікуди не годиться!
Я збирався зупинити їх,але мене зупинив один з різників- не поспішай,Ньют,вона і сама непогано справляється.
Ми з Мінхо переглянулись.
Вони обоє стояли непорушно,а тоді Неса кинулась на нього.Вдарила ногою в живіт, Галлі похитнувся назад. Тоді він кинувся на неї та просто штовхнув її не замлю. Вона впала,протягнула ногою по піску та повалила Галлі. Той теж впав.
-І довго вони отак-от падатимуть?-почув я голос десь пряд.
Вона всілася зверху на хлопця,взяла за майку обома руками та заглянула прямо в вічі. Такою розлюченою я її ще не бачив, а потім її погляд опустів і вона розтиснула кулаки із тканиною в руках. Такої зміни емоцій я ще не бачив
-Давай но,зроби що-небуть!- зухвало крикнув Галлі.
-Досить!-Вигукнув я не чекаючи того,що буде
Натовп переглянувся.
-Нужбо,вийшли обоє із кола!
Та ті два придурки навіть головою в мій бік не повели.
Тоді Галлі перекотився,тепер знизу опинилась Неса. Він оперся на руки та навис над нею,але здається він не збирався її бити.
-Завершуйте вже!-Цього разу це гукнув розлючений Мінхо.
Він зайшов у коло та обома руками штовхнув Галлі. Той упав на спину із добрячою силою.
Азіат подав руку Несі та вона встала,а тоді Мінхо вивів її з кола. Я не роздумуючи пішов до Галлі та відтягнув його в бік,подалі від хлопців.
-Ти чим бумав,балван!-я кричав,не думав,що скажу далі,це виривалось саме собою.-Затягнути дівчину в коло? Тобі зовсім розуму бракує!
-Не бісись,вона сама зайшла туди.
-Але ж не без твоєї провокації! Ти навіть не думаєш що робиш. Не смій до неї і пальцем торкатись!
-А то що,її захисник Ньют розірве мене на клапті?Я вже її торкнувся. - я вдарив його по губі. він великим пальцем провів по ній та задоволено посміхнувся- То все ж вона не проста дівчина,Ньюте!
До нас підійшла Неса,а слідом за нею Мінхо.
-Шенк,тебе б навчити розуму,бо взагалі щось не вистачає! - Мінхо підійшов до Галлі буквально в притул.
-Гей,тихо.Я сама розберусь із цим всім.- Неса проговорила на високих тонах
-Не розберешся. Не зараз!
-Чому?
-Бо це можу зробити я,а поки...
-Ніяких поки,я хочу поговорити із Галлі.
-Та невже?-зморшки виступили в веснянкатого на лобі.
-Так. Мені є що сказати.
-Як скажеш,але я не пущу тебе з ним саму.
-Не хвилюйся,не вкушу ж я її.-Галлі по-диявольси посміхнувся.
-Ну звісно,хіба що поб'єтеся знову. -Саркастично промовив Мінхо
Ті двоє розвернулись до мене спиною та пішли,залишився тільки я з Мінхо.
-Це кляте дівчисько... Вона здумала перечити мені?
-І ти їй це дозволив.-сказав Мінхо, дивлячись їм у слід
-Вона надто горда,порушити її внутрішнє "я" буде не правильно.
-У неї важкий характер. Вона надто вперта. Коли її щось цікавить,вона не пускає це,як пісок між пальці,робить усе,щоб знати як найбільше і зробити усе,що в її силах.
-Так,але в одночас,надто таємнича,робить усе потай.Як я потім маю допомогти їй?
-Думаю вона нічого тобі не скаже,поки сама ні в чому не розбереться,щоб змогти тобі запропонувати якусь альтернативу чи щось типу цього.Вона - жіноча версія тебе,Ньют
-Ти людей навчився читати? Що за ходяча психологічна енциклопедія.
-За ці три роки? Так. І моя тобі дружня порада...
-Я сам впораюсь!
-Не переч мені,Ньюте. Ви обоє однакові... Я не сліпий. Вона тобі не байдужа.Не бери на себе її проблеми, в тебе самого купа скелетів у шафі. Ти можеш допомагати їй у чомусь, бути опорою,але не робити все за неї. 
-З чого б це тобі давати мені поради?
-З того,що як би там не було, та твої слова є для неї важливіші,ніж слова кого-небуть, тому і ранять найбільше. Не хочу бачити,як вона страждає і як ти страждаєш,теж.
Мінхо був правий,її характер був частковим віддзеркаленням мене,тільки в ній я бачив більше мужності,сили і бажання йти далі. Я не боровся за власне життя лише тому, що не бачив у цьому сенсу і здається зараз я його знайшов.