Глава 8

20 2 2
                                    

Тільки но всі розійшлися,я знав,що потібно щось вирішувати і збирати народ знову,адже всі чекають подальших подій, а особливо, Неса...
Я зовсім розгубився,адже я міг дозволити їй стати бігуном, і воно так і було б,проте, я не знаю,чи воно того варте. Вона завжди буде в небезпеці,а я нічим не зможу допомогти,хоч і вона буде там з Мінхо чи Беном... Я не знаю,правда не знаю!
Чому вона туди рветься? Мабуть,якщо вона туди хоче,то варто спробувати...
Албі:То що думаєш,Ньют?
-Я не знаю. А ти як гадаєш?
-Ну... Вона хороший шаман,на плантаціях теж працює добре,але чому вона хоче в лабіринт... Теж не знаю. Я б ,мабуть, сказав ні,але Мінхо... Він дуже хоче взяти її в бігуни.
-Давно?
-Так,він вже тиждень дістає мене тим, чи влаштовує мене,якщо Неса стане бігуном. Я і не знаю що йому казати.
Я довго думав,але... Якщо вона так хоче,то нехай.-Хоче бути бігуном - можна спробувати,але на випробувальний термін. Якщо в неї будуть якійсь проблеми зі здоров'ям чи просто не справлятиметься...
-Як скажеш,Ньют,я теж так гадаю
Пов:Неса
Ми знову сиділи та чекали,що ж скажуть, на рахунок мене в ролі бігуна.
Ньют:З завтрашнього дня,Неса бігун на випробувальний термін. Не забуває при цьому,про свою основну роль- медицина.
Я подивтлась на хлопця, виразивши поглядом всю можливу ласку і ніжність, яка ж я була йому вдячна.
Ньют:А зараз... В яму її!
***
Я сиділа в ямі вже близько 2-ох годин. Це було паршиво. Я відчувала спрагу та різкі зміни температури тіла, мені було то холодно,то жарко, але згадуючи,що тепер я бігун,мені начхати на те,що я маю перетерпіти в цьому місці дві доби.
На вулиці вже стемнілось і всі вже зібрались спати,до мене прибіг Ньют.
-Як ти?
-Нормально.
Він мовчав,а я вирішила подякувати і водночас розбавити тишу
-Дякую,що дозволив стати бігуном,ти не уявляєш,як для мене це важливо.
-Не можу сказати "без проблем". Адже це було складним рішенням для мене, і мабуть,якби мені дозволили пережити це знову і прийняти рішення,віругідно,що я б сказав "ні". Але зараз тобі пощастило.
-Але все ж... дякую.
-Я б міг просидіти тут із тобою всю ніч і поговорити,але є ще дехто,кому не терпиться сказати кілька ласкових. - Він повернувся.
За його спиною стояв Галлі.
-Ньют,це якась підстава?- недовольно вимовила я.
-Знаєш принцесо,тут або ти,або мене. А так як вибір був невеликим...
-Іди вже...-Бовкнув Галлі.
Ньют підмигнув і пішов. Його посмішка мені подобалась і одночасно дратувала. Така поведінка була йому не властива, тому дивно сприймається,та все ж... Галлі досить переконливий
Я:Це ти надав Ньюту такий великий вибір?
-А ти як думаєш, ПРИНЦЕСО!
-Ха-ха,дуже дотепно. Не смій мене дразнити.
-А що,принцесі це не подобається?
-Досить. Так про що ти хотів поговорити.
-Про твої виходки. Якого чорта ти творила, а?
-Твоє "а", звучить так,ніби хочеш,щоб я сама дала на це відповідь.
-А по-твоєму,я маю здогадатись,що в твоєму мозочку? Я не був у твоїй голові,тож... викладуй. - його саркастичний тон різко став дуже серйозним.
-Ну... Тут вся справа в лабіринті. Якщо я не буду відчитуватись,а просто поясню...
-Давай швидше,мені взагалі з тобою бесідувати не бажано.
-Я маю помирати в скуці? Жорстоко.
Він підняв брови,зображаючи що все ж мені потрібно говорити те,про що почала.
-Тож. Лабіринт змінюється кожної ночі і у нього є свій принцип. Повторюваність зміни плит. Вони змінюються в одному і тому ж порядку почергово. Якщо бути уважним,то можна помітити,що...
-Чого ти там засів,Галлі? Живо звалив! Шенк,не смій з нею говорити!-Прокричав Албі, перервавши мене.
Галлі:Ми ще поговримо про це.
-Безсумнівно.
Коли навколо нікого вже не було,я почала думати про те,що почала говорити, і о чорт! Якщо бути уважними,то не змінюється одна із локальних територій, де знаходяться нез'єднані плити,ті які просто розкидано стоять,вони там просто, щоб заповнити пустоту,ніякого руху вони не мають. А із користі,хіба... Орієнтація. Завдяки ним можна зрозуміти своє місцезнаходження без карти. Чому саме це місце? Є два варіанти: або вони дійсьно стоять там по-приколу,або ж це знак,для розуміння,що нежалеко знаходиться "світло в кінці тунелю". Яка віругідність,що там неподалік вихід? Не знаю. А ще,для мене є величезною загадкою, чому я втратила свідомість, невже я така морально-слабка? Не знаю як щодо цього,але моя фізична потреба зараз це виспатись. Нехай я спала багато годин, але мені кортить заплющити очі і не думати стільки.

"Пекло" у венахWhere stories live. Discover now