Три світанки і прірва за ними.

5

- Ти в могилу мене зведеш! Ну як так?! Як так можна?! Рано вранці одне смс і все! Куди? З ким? Як довго? Ні слова ні півслова! Ти очманіла?

Тільки зараз Мі усвідомлює, як сильно змусила хвилюватися свою подругу.

Вона дісно пішла з кімнати пізно вночі, відправила коротке повідомлення, що прогуляється з "тим хлопцем", а зараз на годиннику майже друга дня і вони все ще в дорозі.

- Безвідповідальність і ти, ніколи не думала що скажу ці два слова в одному реченні! Придушу тебе! Де ти, чорт би тебе забрав?!

- Вибач мені, вибач. Я справді втратила лік часу. - Мі винувато хнюпить носа та остервеніло колупає оббивку сидіння. Їй душно. Голос Єви хрипить, тремтить і зривається з її вини. Так паршиво вона не почувала себе напевно з розлучення. - Я буду десь за годину. Все тобі поясню і можеш душити, я справді дуже винна перед тобою.

Мить і в трубці щось скрегоче, потім чується напружене сопіння і коротке «гаразд». Оббивка сидіння піддається слабо, а ось і так короткий нігтик вже готовий зламатися, проте його долоня стискає пальці. Дівчина не приховує нервового тремтіння.

Шкіра миттєво реагує на тепло. Прикривши очі, вона намагається вирівняти дихання, що збилося, притискає телефон з потемнілим екраном рубом до своїх губ, і шумно виштовхує повітря з легень.

Таке відчуття, що ще трохи і вона б усіх підвела своєю нерозсудливістю. Дурепа! Інфантильна мов юне дівчисько, готове кинути все заради уявного справжнього кохання хулігана, якому можливо й дарма не здалася. Вона так довго працювала! Вона що, геть втратила голову й забула ціль поїздки?

З цими думками дівчина практично відчуває гіркоту розчарування на язику.

- Звичайно вона божеволітиме, - Мін не дивиться на неї, він дивиться на її долоню у своїй, погладжує напружені пальці, сподіваючись що дівчина розслабитися і перестане впиватися нігтями в шкіру його долоні. Його слова звучать сухо, ніби хльосткий ляпас, а ось руки ніби належать іншій людині. Чи зараз їй все звучатиме так, бо вона сама того прагне?

М'які дотики хлопця йдуть урозріз із її внутрішнім буревієм, змушуючи шкіру покриватися «мурахами». Все виглядає неправдоподібно, точно скороминущий, але надто реалістичний сон.

Мі знов супиться й переводить на нього погляд, ніби вперше бачить. Рука з телефоном опускається вниз під вагою гаджета, інша розслабляється в його долоні. На блідій шкірі хлопця видно сліди-півмісяці від її нігтів.