Три світанки і прірва за ними.

12 (Фінал)

У квартирі порожньо і тихо, темно... Але вона хмуриться не від цього. Міна вдивляється в густу стіну тіней і не бачить зовсім нічого, відчуває лише як збилося дихання.

Дівчина провертає в замку ключ і сповзає по вхідних дверях на підлогу не знявши навіть куртку. Огидно добре... Спокійно.

Ніхто не бачить її, не дратує веселощами, щастям, радістю свята. Їй так набагато краще. Зараз вона посидить кілька хвилин, потім встане, скине втому разом з вуличним одягом, розігріє напівфабрикатну піцу в мікрохвильовій печі, залізе з нею і парою банок коли на диван, закутається в теплий плед і дивитися фільми поки не засне.

І не вилізе з цього гнізда усі вихідні. Ідеальний план.

Вона втомилася настільки, що у голові блаженно порожньо. Механізм, що вічно гуде в голові, тимчасово замовк і вона щиро вдячна.

Нарешті, піднявшись на ноги, Мі скидає черевики, одночасно тягнеться в кишеню куртки, щоб вивудити телефон і тільки зараз згадує, що хтось їй дзвонив.

Дівчина недбало відкидає на невеликий пуф верхній одяг і поспішає подивитися пропущені, щоб потім відключити смартфон і зникнути на якийсь час від усього світу.

Очі трохи лізуть на лоба, коли вона бачить ім'я того, хто дзвонив, і коротке «Набери мене» від нього ж.

Мі чомусь нервово облизує губи, часто моргає, ніби їй могло це здатися і знову перечитує слова.

— Якого...? — дивиться на годинник, швидко підганяє час під часовий пояс і розуміє, що там новий рік уже настав кілька годин тому. Вона намагається сісти на диван, продовжуючи гіпнозувати поглядом екран і ледь не валиться на підлогу, не розрахувавши відстань.

Знову облизує губи й бачить як у нерішучості тремтять її пальці, не наважуючись натиснути кнопку виклику.

Так, вона егоїстично сподівається, що зателефонувавши Гуку, побачить там не лише його.

На її думку, гудки тягнуться надто довго і Мі не витримує, скидає.

Відкинувши телефон убік, валиться на диван і накриває голову подушкою, ніби намагаючись сховати від порожньої квартири сором, що раптом наринув.

Що вона робить? А головне, навіщо?

Вібрація телефону не дає їй довго колупатися в собі. Мі вимучено хмуриться, поспіхом причісує рукою волосся і відповідає.