Три світанки і прірва за ними.

6

М'який пензлик торкається губ, плавно ковзає від одного куточка до іншого, оновлюючи насичено вишневим кольором макіяж. Тягучий, трохи солодкуватий блиск, з таким же вишневим смаком, рівномірно розподіляється тонкою шкірою. Міна стискає губи відчуваючи ненав'язливу липкість і стримує бажання провести по них кінчиком язика. Мікаель, що метушиться навколо них, приречено закочує очі, але нічого не говорить, просто знову поправляє контур і залишає її, нарешті, у спокої. У кімнатці за лаштунками ще чотири людини крім них - дівчата та жінки, що мають вийти на сцену. Серед них і Єва, нервово махає перед собою карткою з цупкого паперу й намагається привести до норми дихання. Публічні виступи це не її тема і тому подруга ніби готується до прилюдної страти, а не до отримання визнання і нагороди за працю та таке довгоочікуване підвищення. Вона, як і Мі, як і всі інші в цій кімнаті відмінно попрацювали останні два роки.

Міна зазвичай переносить такі дійства спокійно, це навіть весело, проте сьогодні загальна напруга надто відчувається. Хвилювання плавиться в повітрі, осідаючи в легких тягучим осадом, від чого дихання частішає, а голова починає йти обертом. Вона списує це на тісне, задушливе приміщення та метушливість колег, але всередині шкребеться дивне передчуття. Мі пирхає і хитає головою. Їм всього потрібно продефілювати по сцені, скупнутися в оваціях, вислухати привітання від керівництва і зловити руками строкаті блискітки, що обов'язково полетять на них зверху. Не дарма ж вона, зрештою, купувала цю сукню, що, найімовірніше, більше ніколи не одягне, та дозволила нанести собі на обличчя тонну макіяжу, а на волосся галон пінки та лаку. Господи, та вона на весілля так не вбиралася. Хоч і весілля то в неї й не було...

- Припини, чи я тебе вже зараз приб'ю, Господи! - шипить чоловік, насилу прикусивши язика, щоб не сказати своє коронне «невіглас», або й що по гостріше.

Мі виринає зі своїх думок, зустрічаючись з осудливим та втомленим поглядом, розуміючи, що знову жує губу і псує макіяж. Увагу привертає пишна блондинка з шикарним кучерявим волоссям і професійно підібраним вбранням. Щоки її хворобливо рум'яні, а стан близький до панічної атаки. Значить, Єва ще молодцем тримається.

Блондинка хапається за груди й часто дихає.

- Ну все-все-все дами, ваш вихід за десять хвилин. - У кімнаті з'являється один із керівників урочистостей. Високий, молодий чоловік європейської зовнішності. Статний з широкою посмішкою на обличчі. Від нього завжди виходить позитив і непохитна віра в людей, якими б покидьками не було більшість із них. - Все так довго й напружено, бо нам вдалося приготувати вам сюрприз. Зміни були й для нас приємною несподіванкою, адже ймовірність успішних переговорів була практично нульовою. Однак все вдалося, тому програму довелося трохи коригувати, але це того варте. Випадковості справді не випадкові.