На все готовий

Частина 18

–Ти трапився,йди від гріха подалі.

–А що буде, якщо я не піду?–з цікавістю Дазай поглянув на Чую.

Чуя з роздратуванням подивився на Осаму,хлопець не знав, що йому відповісти.Ну реально, що буде якщо він не піде...Чуя ще не придумав "покарання" або типу того.

-Ти мені нічого не відповіси?–сказав  помираючи з нудьги Дазай.

–Відкрий рот.–несподівано сказав Накахара.

–Ась? - Відразу як Дазай відкрив рот,йому в рота засунули млинець.–Шо се вшначить?(Що це значить?).

–Їж, їж, не подавись.–з усмішкою на обличчі сказав Чуя.

З'ївши млинець Дазай підійшов до Чуї і сперся на кухонну стійку.

–Млинець у роті це добре ... але знаєш, що краще?–Поправивши своє волосся з хитрою посмішкою і маленьким натяком сказав Дазай,Чуя зразу же почервонів,а Дазай лише тихенько сміятися за що і получив легкого ляпаса.

–Ей,за що?Я же нічого не зробив.

–Твоїх невмісних натяків вистачає щоб отримати ляпаса.

–У сенсі недоречних?

–Мовчи або ще один млинець в рот тобі засуну.–з якимось роздратуванням сказав Чуя.

–Добре,як скажеш.–Дазай тихо стояв біля Чуї і лише іноді відволікався на кота.Чуя вже закінчив з готуванням і просто сидів за комп'ютером і монтував своє нове відео (так, автор згадав, що він стример, а тепер ще й ютубер).Дазай же тим часом сидів у тік тоці (кінню).

Через деякий час Дазай знову заговорив. –Я піду прогуляюся, добре?

–Ага,іди.–не відволікаючись від комп'ютера, сказав Чуя.

                                       ***

Пройшло вже досить багато часу.Чуя вже закінчив із монтажем, Дазая все ще нема.Чуя почав трохи переживати,адже Дазай майже нічого не знає про цей район,звичайно Дазай був пару раз у Чуї в гостях і вони гуляли по парках,які були не далеко від житлового комплексу Чуї,але не дивлячись на це Дазай міг звернути кудись не туда,та заблукати... Неочікувано до Чуї хтось подзвонив,це був Дазай.

–Чуя,кохання всього мого життя,я заблукав...–тихим голосом сказав Дазай. 

–Добре, що хоча б живий.–з полегшенням сказав Чуя, він був радий почути його голос.

–А повинен був померти?– з подивом сказав хлопець.Звичайно дивлячись на його минуле він міг би і померти, але цього не сталося,поки що.

–Я тобі зараз помру. Ти де?

–Не знаю,Чу,я же заблукав звідки я маю знати де я.

–Дубіна,опиши місце де ти знаходишся зараз і я приїду за тобою.

–О,точно!Як я зразу до цього не додумався.Неподалік звідси була набережна,а зараз я в кафе з котиками.

–Добре,будь там,я знаю,що це за місце.

–Добре,люблю тебе!–з посмішкою на обличчі сказав Дазай,але ця посмішка була до тих пір поки кішка,яка була у нього га руках не царапнула його,це було трохи боляче.

Через пів години приїхав Чуя,він зразу знайшов це кафе і пішов за Дазаєм.Зайшовши в це кафе на нього відразу накинувся Дазай з обіймами та поцілунками.

–Ти прийшов за мною!! Ти найкращий, я тебе обожнюю!!–Веселим голосом з усмішкою на обличчі говорив Дазай.

–Не міг я тебе залишити тут.

–Чому?Мені тут подобається.Тут багато котиків,вони всі такі миленький і пухнасті.

–То ти залишаєшся тут?Мені їхати додому без тебе?

–Ні!!!

–Ну то пішли.

Зараз вони мовчки їдуть в машині,грає тиха музика в машині.Мовчки вони їдуть тому що Дазай спить, втомився трохи від усього.
_______________________________________________
Все це мій максимум ... я втомилася. Не знаю плчому, але я таки написала продовження цього всього.