минуле повернулось

дзвінок правди

📱

Поліна:
Ольго Сергієвно що з Златою ви знаєте де вона
Оля:
Ні вона поїхала додому щось сталось
Поліна:
Я надіюсь що я неправа але я почті впевнена що вона збирається померти
Оля:
Що ти таке говориш з щого ти це взяла
Поліна:
Злата звонила мені 5 хвилин тому і казала що дуже мене любить а головне вірш який вона зказала
Оля:
Що за вірш
Поліна:
Не кожен закат то-біда, світанок всерівно настане, хоть в очах інших
Оля:
Вірш як вірш
Поліна:
Цей вірш ми зклали самі в чотирьох я Злата Ден і ще одна наша подруга він розшифровується як закат це смерть а світанок в очах інших це коли рідним не буде так боляче від втрати
Оля:
Дякую

Сергій:
Ти щула цей дивний вірш
Оля:
Марго пробий де знаходиться телефон Злати
Марго:
Він виключений
Оля:
Чорт, а браслет
Марго:
Він прямує до вас до дому
Оля:
Швидко туди
Сергій:
Може поясниш
Оля:
Мені зпочатку позвонила якась дівчина а потім Поліна вони впевнині що Злата має померти
Стас:
Але чому вони так думають
Оля:
Невідома казала що бачила Злату на кладовищі і говорила з нею а Поліні вона теж звонила говорила що любить та розповіла вірш
Сергій:
Швидше треба її зупинити

(В будинку Косач)