минуле повернулось

Лондон, знайомство

(Через два дні)

Поліна:
І де вони в нас літак через двадцять хвилин
Ксенія:
А ти не знаєш як завжди проспали
Ян:
Головне щоб встигли

Злата:
Хух вибачте
Ксенія:
Проспали
Стас:
Ага і щей затори жесть
Ян:
Ходімо ато ще невстигнемо

(Через чотири години вони вже були в Лондоні)

Злата:
Знову я тут нехотіла більше сюди повертатись
Поліна:
Ну нехотіла але приїхала куди зараз їдемо
Злата:
Якщо ви не проти то ми зі Стасом з'їздимо до мого дядька
Ян:
Ок тільки не загубіться
Злата:
Я тут жила з десяти років не загубимось, і ми виклечемо таксі
Поліна:
Ок пока до зустрічі

(В таксі)

Стас:
Як твого дядю хоть звати ато ти його завжди тільки дядьою і називаєш
Злата:
Іван Косач
Стас:
Він знає що ми до нього їдемо
Злата:
Не сюрприз буде
Стас:
Ага надіюсь гарний

Іван:
Чого ти незказала що приїдеш щей не одна
Злата:
Хотіла зробити сюрприз
Іван:
І він вдався, може ти нас познаїомиш
Злата:
Так звісно, дядь це мій хлопець Стас, Стас а це мій дядя  Іван
Стас:
Приємно познайомитися
Іван:
Навзаєм, ну що проходьте

Стас:
Ви давно в Лондоні проживаєте
Іван:
Так вже років двадцять, якраз Оля народила Злату і я переїхав