минуле повернулось

покидьки

Льоха:
А ви не раді нас бачити
Ксенія:
Ні не раді
Стас:
Хто це
Антон:
Невже вже забули нас
Злата:
Було б що забувати біль, сльози, зраду
Льоха:
Ну неначинайте що було то забули
Ксенія:
Слухайте ви приїхали настрій з портити щей в такий день то будьте добрі звалити звідси
Антон:
Ми миритися приїхали
Злата:
А ми не хочемо пішли звідси обоє
Антон:
Ти що забула як з хлопцями розмовляти то я зараз нагадаю

(Антон вдарив Злату в живіт дівчина впала без свідомості)

Тарас:
Слухайте ви щось попутали пішли звідси
Гліб:
Або ми допоможемо
Льоха:
Пішли звідси

(В цей час Маша вже помагала Златі але в ней відкрилась кровотеча Маша швидко викликала швидку)

(В лікарні)

Оля:
Що з нею
Лікар:
Дівчина була вагітна відкрилась кровотеча ми незмогли врятувати дитину

Стас:
Це мала бути наша дитина
Ксенія:
Я не наведжу їх
Сергій:
Розповісиш хто ті двоє
Ксенія:
Це наші колишні хлопці вони били знущались над нами Злата швидше не витримала це і ще рік тому кинула Антона і повернулась, а я ще рік це все терпіла
Стас:
Ну й потвори вони знущались над Златою і за них наша дитина померла

Сергій:
Оль все добре
Оля:
Так трохи живіт болить
Сергій:
Оль точно нічого страшного
Оля:
Точно