світанок

34 1 0
                                    

(Вже було доволі пізно десь перша ночі але ніхто нехотів їти спати, Мішу вклали спати ще в десять, батьки згадували свою молодість вони всі знайомі ще з університетських часів, Злата розповідала про Лондон та як планує св'яткувати своє день народженя, Стасік про своє.
Ви сиділи ще довго вже потроху почало підніматись сонце)

Маша:
Ходімо може до річки там дуже красивий світанок
Оля:
Класна ідея

(Ви всі пішли до річки яка була недалеко від будинку Маші
Всі стояли зі своїми другими половинками Злата стояла спереду а заду її обіймав Стас)

Злата:
Дуже гарно
Стас:
Ага світанок суперовий
Злата:
Я пам'ятаю коли мені було років дев'ять ми тоді останій раз приїжали сюди я втікла і побігла сюди тоді якраз був світанок, мама потім сварилась
Стас:
Бо ти втекла і захворіла 
Злата:
Ага, яб хотіла це повторити
Стас:
Захворіти
Злата:
Ні поплавати на світанку
Стас:
Злат нетреба

(Злата вискочила з обіймів Стаса та побігла до води і за сикунду вже була воді)

Оля:
Злата ти знову роки пройшли а ти все продовжуєш

(Стас нестав довго чикати і побіг за коханою)

Стас:
Ну якщо боліти то разом

Оля:
Стас а ти куди
Сергій:
Як діти малі
Віталій:
Я піду їм рушники пренесу

(Проїшло п'ять хвилин)

Стас:
Ти вже вся трусишся може будемо вилазити
Злата:
Ок

минуле повернулось Where stories live. Discover now