Зачароване серце

Розділ дев'ятий. Світло і темрява

— Отже, який у нас далі план? — спитав Синмін, коли вони всі знову зібралися у кімнаті в хатинці Мінхо. Перевертні прочесали ліс, але хвоста так і не знайшли — або ті чарівники готували якусь пастку, або і справді не йшли за своїм проклятим. Мінхо сподівався на друге, але перше відкинути було б надто легковажно.

Мінхо вже якось звик, що всі погляди завжди прикуті до нього, і перевертні чекали його нових завдань, ідей, розпоряджень. Недивно, що вони знову зібралися у кімнаті та чекали, коли Мінхо наважиться зробити наступний крок.

— Ми допитаємо його, — відповів він спокійно та врівноважено. Він почув тихе цокання язиком від Чанбіна, тож його погляд відразу стрибнув на чорного вовка. — Я допитаю його.

З певного боку, Мінхо розумів Чанбіна і його гнів. За дверима спальні Мінхо сидів чарівник, який спробував убити його вожака, і на місці Чанбіна Мінхо не знав, що б учинив тоді. Бажання Чанбіна знести йому голову було зрозумілим, проте була ще одна, свідома сторона, яка підказувала, що у них зараз в руках опинилася цінна карта, і не скористатися нею буде вкрай безглуздо. До того ж, бажання Чанбіна убити чарівника не знайшло своєї підтримки серед інших, тож чорному вовку залишалося лише триматися осторонь і не заважати.

— Хто хоче зі мною зайти? — спитав Мінхо, оглянувши інших присутніх. — Тільки серед тих, хто втримає себе в руках і не захоче перегризти йому горлянку.

Чанбін знову пирхнув і зробив крок назад. Розумно, Мінхо подумки похвалив його. Одного дня вони мають поговорити сам-на-сам, відверто і без інших присутніх, без чужого впливу. Мінхо має розуміти, що Чанбін не просто так говорив про свою відданість, Мінхо має відчувати, що вони з Чанбіном на одній хвилі. Що у них — одні цілі та одні методи їхнього досягнення.

— Я, — недивно, що волонтером викликався Фелікс. Кілька пасом вибилися з його зачіски, а ще на його штанях залишився бруд лісу від того, як вони разом тягнули чарівника до хатинки Мінхо.

Залишати його в поселенні перевертнів було вкрай небезпечно, перш за все для самого чарівника, і тому вони з Феліксом відтягнули його до хатинки Мінхо, щоб тримати його у спальні, яка все так само ніким не використовувалася. Мінхо разом з Чоніном нанесли захисні чари на двері та вікна, щоб чарівник, коли прийде до тями, не зміг втекти крізь них.