Поцілунок темряви

Глава 9

     Техьон швидким кроком прямував на стоянку, силоміць тягнучи Хесу за собою до машини. Хесу не розуміла в чому причина різкої зміни в настрої Князя, і чому він так дивно поводиться. Вона намагалася вирвати руку, але Техьон не на мить не послабив хватку.

     — Відпусти мене, — ледве встигаючи за ним, Хесу намагалася звільнити руку. — Відпусти мене, мені боляче.

     Але Техьон ніби не чув її. Тільки коли вони підійшли до машини, Хесу змогла вивільнитись із залізної хватки.

     — Що відбувається? Ти можеш пояснити. — Хесу потирала зап'ястя, мабуть, на руці залишиться синець.

     — Сідай у машину, — наказав Техьон, проігнорувавши її слова.

     — Не сяду.

     — Сядь у машину, — в очах Техьона промайнув червоний вогник, від чого по спині пробіг холодок. Хесу вирішила не вператись і покірно сіла на пасажирське сидіння, поряд із водієм.

     Вони їхали у повній тиші. Хесу мала багато запитань, але вона боялася запитати його про щось. Техьон міцно стискав кермо. Видно було, що він був напружений. Це вперше, коли Хесу бачила його таким злим. Зазвичай він дуже стриманий, і в окремих випадках виявляє хоч якісь емоції.

     — Можна питання? — після нестерпно довгого мовчання Хесу все-таки зважилася спитати. — То що сталося в ліфті, якось пов'язано з тобою?

     Техьон не відповів. Зараз він був точно не тут, а десь дуже далеко.

     — Ти просто дивився на нього. От я й подумала може це твоїх рук справа. — Хесу робила одну спробу за іншою, щоб вивести Техьона на розмову. Після кількох невдалих спроб, він все ж таки відповів.

     — Я дивився на нього, бо він тобі подобається. — холодно відповів він. - Мені було цікаво дізнатися, що він за людина, — збрехав Техьон.

     — Тобто йому погано стало не через тебе, — Хесу уточнила, щоб бути остаточно впевненою, що Техьон тут ні до чого.

     — Можливо.

***

     Намджун нервово ходив своїм кабінетом. Він був наляканий і вперше не знав, що робити. Він прокручував у голові знову і знову те, що сталося з ним у ліфті.