В цей момент, неначе все завмерло навкруги. Жоден не хотів перервати поцілунок. Але, на жаль, їм не вистачало повітря, тож вони відірвалися один від одного.
Чонін запропонував піти прогулятися, адже знав, що Чан любив нічні прогулянки.
Вирушили до парку.
— а де те цуценя, яке ти приносив до студії?
— це цуцик моєї сестри, вона приїхала тоді в гості
— зрозуміло. Отже, у тебе є сестра?
— мг, її звуть Ханна
— гарне ім'я..
— а моє?
— що?
— а моє ім'я гарне?
— звичайно гарне! Найкрасивіше! Ти ревнуєш?
— нііі. До речі, я бачив випуск вашої програми. Ти дуже чудовий ведучий! Тепер це моє улюблене шоу)
— справді? Я радий)
— який твій улюблений фрукт?
— я навіть не знаю...тяжко обрати, а твій?
— хм, я, напевно, люблю всі
— зрозуміло. Чане, а чого тобі зараз найбільше хочеться?
— я хочу...тебе обійняти і більше ніколи не відпускати)
— якщо доженеш, то обіймай скільки хочеш) — Чонін побіг з усієї сили.
— ану стривай! Я дожену тебе!
Чан побіг за Ніні. Обоє сміялися і бігали доволі довго. Майже до самого ранку..
****
Весняний сонячний день. Всі гуляють і тішаться теплій погоді. Людей на вулиці повно. Діти бігають, а батьки помалу ходять за ним і розмовляють про різне. Старенькі дідусі й бабусі сидять на лавочках і теж щось обговорюють. А хтось поспішає на роботу.
Великий пес біжить вулицею. Люди розходяться, бо переживають, щоб він їх не збив. Напевно, з повідка зірвався. Зупиняється аж біля старенької жіночки і тулиться до її ніг. Вона усміхається і ніжно гладить його.
— Рікі! Відчепись від жіночки! Фу! — Чонін підбігає до пса і хапає поводок
— це пусте. У вас милий песик) — каже старенька.
Підходить Чан.
— Ніні, давай я краще візьму його за поводок. У тебе не дуже виходить. — Чан бере до рук повідок і собака вже побіг на пошуки нових пригод, а він за ним.
Чонін впізнав стареньку, адже саме їй він допоміг рік тому віднести пакети і саме завдяки їй відбулася зустріч з Чаном.
— це ви! Я дякую вам, адже зараз я щасливий!
— що? Хлопчику, ми знайомі?
— давно, рік тому, я допоміг вам нести пакети і ви мені сказали про хлопця, з яким тепер у нас стосунки. Я вдячний вам!
— аа, то це ти! Але я тобі не розказувала ні про якого хлопця, ти тільки пакети доніс — жінка незрозуміло дивилася на хлопця, як на психа.
— але як?
І не встигає він кліпнути, як старенька зникла з очей.
— Ніні! Ти чого стоїш? Пішли?
Чонін окуняв:
— а? Уже йду!
І Чонін пішов до Чана.
