Це ти Байрон?

Жалко Софі...

Півдороги ми їхали мовчки, кожен думав про своє.
Аліна-Катя, а ти бачила білих напівпрозорих жучків?
Я-..........
Я-напевно так..
Аліна-просто дуже дивно бачу їх на своїй сестрі...Ііі.. Мені щось підказує що це до добра не доведе.
Я-все може бути.. Але що це? Я їх теж бачила..
/В мене задзвонив телефон.
Я-ого ще досі є зв'язок!
/(Я взяла трубку).
???-Ліля це я Рая.
Я-ви?? Але як ви знаєте мій номер, і чому ви телефонуйте???
Тітка Рая- пам'ятаєш як ви виїхали, так ось після цього я вирішила не сидіти в кухні, думала, а може до сусіднього села дійду, а там і Галю побачу, ну я думаю ти її пам'ятаєш, ще як ти була маленькою до тебе приходила. Так ось, іду я біля блокпостів уже і бачу машина ну зовсім наче ваша, я підходжу, а тебе там нема твій папа видно вже м*ртвий, а от мами ще дихає, ну так ось ми дійшли, я вже в Галі не думаю що ти десь далеко заїдь по свою маму, нічого проти немаю щоб вона була з нами, але вона так хоче тебе побачити.
Я-я зараз секунду..
Передзвоню пізніше, через хвилин 10.
/Аліна це точно чула.
Аліна-Катя ти сама хочеш до своєї мами заїхати?
Я-Само з собою хочу!
Аліна -Окей тоді ми заїдемо до неї.
(Через півгодини)
Я-ось туда завертай.
Аліна-окей.
/Там вже ждала мене тітка Рая, Галя і посередині стояла моя мама.
Мама-Катя!!! Чому ти мене кинула???
Я-мам.. мені було дуже страшно, я просто побігла куда очі дивляться, і не думала що ти жива..
Мама-а хто біля тебе стоїть? На чому ти приїхала?
Я-знайомся це Аліна..(я не встигла договорити)
Галя-так що ми тут стоїмо пішли поки можемо, чай вип'єм якраз все розкажеш.
/Я розказала все мамі, вона само собою була в шоці чути про Аліну і її сестру. Куди ми направляємось я теж розповіла.
Бо є тільки одне питання: Куда діть маму? Я б її хотіла забрати з собою, але розуміла що це буде тільки обузою.(Ні, ви не подумайте що я не люблю свою маму, просто у машині  місць даже вже немає, а вести її як свиню в багажнику.. Ну знаєте я не можу допустити цього, все ж це моя мама) Але зараз я хочу розповісти про те, що сталось коли розповідала їм мої переживання.
Софія- кхе, кхе!
Аліна-Софія що сталось???
Софія- мені погано, але я засинаю, я чую, побачу гарний сон про собаку.
Тітка Галя- Катя, ой тьфу ти! Софія, не спи, не спи!!!!!!
/На жаль було пізно, ми втратили Софію, був тільки один плюс, ми могли взяти мою маму з собою що ми в подальшому не зробили..
Чому??? Дивно, але вона сама не захотіла. Бо говорила що для нас вона буде сильною проблемою, що краще ми самі молоді будемо справлятись без неї..

Прошу секунду уваги! Будь ласка якщо вам подобається ця історія то будьте милі, підпишіться!! Бо тут я і сама не знаю коли вийде наступна частина. І ви можете просто її пропустити (тим більше, ви не пропустите нову частину. А мені буде не просто дуже приємно, а ще ви підтримуєте цей проект😉)