Це ти Байрон?

Чому Аліна? Чому?

По правді говорячи Аліна (що було дуже дивно) не була сильно погублена горем, вона говорила що зараз такий  час, але в принципі вона була права тому недовго думаючи ми зібрали речі мами і поїхали а поїхали до найближчої лікарні там було безпечно для мами(секунду уваги! Цю частину я писала ще до минулої, тому тут маму ми взяли з собою) там було багато людей лікарів і т.д. А чому не поїхали ми, ну як говорила Аліна приключений на ж**у хочеться. Тому ми поїхали далі в білу церкву..
(Коли їхали)
Аліна- Катя як думаєш є місце на землі де нічого цього немає.. Ну от зовсім нічого. Там де все як було пару днів назад.
Я- Ну даже не знаю... Але якщо є я б по можливості поїхала туда.
Аліна- Ну думаю дааа 😨.
/Аліна здивовано та якось даже злякано дивилась в лобове скло машини, в ньому вдалині виднілася вода в якій начебто виднілись ЛЮДИ, такі ж самі яких я бачила в торговому центрі. (Аліна притормозила)
Аліна-Катя що це за  фігня!??
Я-ти у мене питаєш ?? Я зовсім не знаю!!
/Поки ми так сварились, одна тварюга що була в воді вже лізла по лобовому склу..

//Крик Аліни не заставив мене довго чекати.. Вона взяла мене за руку, і потягнула в лісопосадку яка була ось за поворотом.
Так ми бігли десь хвилин 20, а перестала бігти десь тоді коли ці жахливі крики закінчилися.
Я- Алін.. З тобою все добре??
Аліна- Та з чого ти взяла!?  Все добре!
//Але що я можу сказати, так це те що їй точно було недобре.. Ну як людині може бути добре коли вона бліда???
(Через півгодини)
Аліна- Кать, а ми з тобою всю їжу, ліхтарі і т.д  в автівці забули..
Я- Ну дякую, а я начебто не знала!
Аліна- Та заспокойся ти. Найдемо ми ще все. Та і там моя бабуся живе, от я думала туда поїдемо.
Я- Мені от цікаво, а нащо нам до неї іти?
Аліна- Ну.. вона картами таро займається може щось скаже.
Я- От скажи, ти сама віриш карти таро?
Аліна- Ну не сильно, але колись вона сказала що народиться Софія і так і сталось.
Я- Да, да сильно тобі вірю.
Аліна- Та ну серйозно!
Я- добре підемо до неї.
/Дивно не пам'ятаю щоб Аліна про якусь бабусю говорила.
//А в цілому на дивно по дорозі не було нікого..
Через ще пару хвилин, ми вийшли до якогось закинутого воєнного корпусу. Як я взнала що це воєнний корпус?? Зараз побачите...
Аліна- Дивись Катя, це закинути воєнний корпус і нам треба пройти туда.
Я- Ааа я зрозуміла твоя бабуся в воєнкоматі живе 🫠.
Аліна- Та яка тобі різниця!?
//В той момент з корпусу вийшли два чоловіка в воєнній формі.
???- Хто із вас Аліна??
Аліна- Я, а ось вона.
//Показавши пальцем на мене, я чуть не впала з ніг.
/Але як?? Як Аліна могла мене продати??? Да ми не були друзями даже знайомими, але ж ми так багато пережили разом.. Як вона могла!?
//Поки я думала 2 мужика заносили мене в якийсь підвал, і вже на сходах я чула ці жахливі крики. Вже можна було зрозуміти, що зі мною скоріш за все буде, але я не думала що я так рано помру.
Сергій- Добрий день Катерина Володимирівна мене звуть Сергій Миколайович. Ваша так звана подруга поїде в краще місце, в Карпати там зимою не буде цих жахливих створінь. А знаєте, ви сміливі що заради своєї подруги, сестри чи хто вона вам там, ви готові пожертвувати з собою і піти на це.
Я- На які що!? Я не давала згоди на це!!!
Сергій- тихо, тихо! Хлопці заткніть будь ласка їй рота.
Аліна-sorry Катя, але комусь із нас стовідсотково треба було жити в кращому місці.
Ось мені прийшлось пожертвувати тобою щоб я жила в кращому місці.
//І в той момент одна із цих істот прогризла собі дирку,  і вже вилізло, я пробувала щось говорити, але знаєте це важко коли в тебе в роті якась тряпка.
(До речі, ось вам факт: це не одна частина, а дві знищені в одну. Просто вони були дуже малі тому прийшлось їх змістити.) Ну як частина? Мені важлива ваша думка, тому напишіть в коментарях ☺️