Це ти Байрон?

Цікаво Катя прийде?

Я думала подивитись що там, але почула що мене випередили.
Це точно була Ліза, я чула як стукали її каблуки по підлозі.
Я- Ліза! Куди ти вже пішла?
Я ж говорила тобі, сидіть біля Аліни, а то в неї кукуха злетіла.
Ліза- краще помовч! (Почувся приглушений голос лізи за стіни.)
/Значить це не Ліза?
Але хто тоді....
Ні, ні, ні, ще однієї людини з нами, я не витримаю!
//Але потрібно було мені тільки прислухатися, як я зразу розчула.. Це не були каблуки... Це було щось друге.. Я б сказала..

(Далі далі від Аліни)
Далі буду розказувати я, Аліна. Відразу вибачаюсь якщо десь будуть російські слова. Ну не виходить в мене без них і все. А Катя..
Катя.. Ми її шукаємо короче, єдине що ми почули це в моменті, крики Каті.
(Десь спустя півгодини.)
Ліза- пішли ще в підвалі пошукаємо.
Я- я вже подивилась. Там нічого немає.
Ліза- тоді пішли надвір. Ще там пошукаємо.
//В садку, Ліза побачила дивний силует.
Ліза- Аліна підійди сюда.
Я- що тут Ліза?
Ліза-що там  стоїть? Просто в мене одне око бачить тільки на 70%, а друге на 80 процентів. Фігня короче.
Я- це ж Катя! Ні ну, а що схоже, біле пряме волосся, голубі очі.
//Ліза підійшла до Каті, але це вже була не Катя..
Ми вирішили поїхати в Закарпаття, і ось тут виникли перші дзвіночки.
Я- Катя, а поясни мені будь ласка чому ти кричала тоді? Все ж начебто добре?
Катя- Та ти що, все класно! Та я і не кричала, може вам почулось?
Ліза- ну припустим, а що ти тоді робила чому не повідомила нас що кудись йдеш? Ми ж говорили що двигатись  будемо разом.
Катя- ну, я не пам'ятаю щоб ми про таке говорили.. Зупиніть будь ласка машину. Я в туалет схожу.
Я- куди ти підеш? В чисте поле?
Катя- та яка тобі різниця? Зупини, зараз!
Я- добре, іди в тебе я дві хвилини.
Катя-окей.
Ліза-  Алін, ти не побачила нічого дивного за поведінкою Каті.
Я- Та ні не бачила.
Ліза- Ну якщо ти нічого не помічала за її поведінкою, то може помічала що на ній, де-не-де (на одежі) є маленькі, напівпрозорі жучки.
Я- слухай, на відміну від тебе я думаю що нам робити.  А ти на її одежу дивися.
//Повисла тиша.
І так йшла хвилина за хвилиною, а Каті ще не було..
Ліза- Ну і де можна скільки ходити?
Я - може вона заблукала в цій кукурудзі?
Ліза- Та ну, дурня якась.
//І тут ми почули шелест засохших листів кукурудзи.
Я- ну нарешті!!!!
//Але Катя не виходила. А кукурудза все ще шелестіла.
Ліза- слухай вже мабуть пізно. А я спати хочу.
Я- добре давай зробимо так: "зараз поспимо в машині, якщо Катя прийде то прийде. А не прийде  до ранку, поїдемо без неї. "
Ліза- може ми її зараз пошукаємо?
Аліна- тому що в темноті можемо сильно добре бачити?
Ліза- добре, я згодна на твої умови..