Чи не краще бути негідницею?

Розділ 2. Мені комфортно бути в тілі лиходійки (1)

Після тієї довгої сутички зі старою пані та нещасного випадку, який стався після цього, я прийшла до тями й тупо оглядала незнайомий вид, який постав перед очима.

Я лежала на ліжку з балдахіном під білим навісом. Ліжко було таким великим, що на ньому могло поміститися сім дорослих людей.

Де я в біса знаходжусь?

Поглянувши на фіранки, делікатно вишиті золотими нитками у вигляді змій і троянд, через деякий час я підскочила, згадавши аварію з мотоциклом, яка сталася.

Було відчуття, ніби мої кістки роздробились, а м'язи розірвались. Однак, коли я уважно оглянула себе, то виявила, що все було в порядку. Крім того, я навіть не відчувала болю в м'язах.

Однак, як тільки я чітко побачила своє тіло, мене схвилювали власні груди, які раптом виявились більшими, ніж я пам'ятала.

— Щ-що це таке?..

Почуваючись розгубленою, я дивилась вниз. Тоді я схопилась з ліжка і пішла подивитися на себе в дзеркало.

— Нічого собі.

Мені раптом перехопило подих.

Причина цього полягала в тому, що замість зовнішності, яку я зазвичай бачила щодня, у дзеркалі відбивалося обличчя красивої жінки з природним гострим поглядом.

Жінка виглядала вражаюче з блискучим фіолетовим волоссям і червоними, як рубіни, очима.

«Приголомшлива...»

Через деякий час я вдарила себе двічі, щоб прокинутися.

Шльоп! Шльоп!

Бліді щоки прекрасної жінки, відображеної в дзеркалі, розпухли в почервоніли.

Однак я нічого не могла вдіяти, оскільки мені необхідно було прокинутися від цього марення.

— Ой... Це боляче.

Але чому я все ще не прокинулась?

Я бачила сон, який був надто яскравим, щоб бути реальністю.

Потім раптом різкий звук пронизав мої барабанні перетинки.

Коли я ненавмисно перевела очі в той бік, звідки линув звук, то побачила миску з кашею, що котилася по підлозі. Жінка, яка її впустила, була одягнена в костюм покоївки на західний манер, зараз присіла з наляканим обличчям.

Як тільки наші погляди зустрілися, жінка схилила голову ще нижче і промовила:

— Мені дуже шкода! Я, мабуть, була сліпою! Я винна у скоєнні гріха, який не можна спокутати одним лише моїм життям! Будь ласка, змилуйтеся наді мною, принцесо Деборо.