Чи не краще бути негідницею?

Розділ 10. Підозріла дівчина (1)

На запитання, чого вона хоче, Дебора довго не відповідала.

«Чому вдає ніби хвилюється через це?»

Герцог Сеймур був зацікавлений.

Дебора, яка ніби з чимось подумки боролась, незабаром відкрила рота.

— Якщо так... Будь ласка, інвестуйте в мій бізнес.

— Хм?

Цього разу герцог Сеймур мав сумніви вже в своїх вухах, а не в очах, як минулого разу.

Звісно, він був впевнений, що вона попросить його викупити рожевий діамант, який буде виставлений на аукціоні через три дні, але він не міг повірити, що вона просить його інвестувати.

— Ти маєш на увазі, що хочеш займатися бізнесом і хочеш, щоб я його профінансував?

— Так.

— Це абсурд. Чому ти раптом подумала про щось подібне?

— Мені прийшла в голову гарна бізнес-ідея, коли я була покарана.

— ... Хм.

Герцог не міг повірити словам Дебори.

Знать Азутейської імперії мала схильність зверхньо ставитися до комерції і бізнесу загалом. Це було тому, що зазвичай дворяни з недостатньою спадщиною обирали це як альтернативний спосіб підтримувати свої фінанси.

Той факт, що Дебора, знайома з аристократичним способом мислення, раптом вирішила зайнятися бізнесом, викликав у герцога велику підозру.

— Отже, скільки тобі потрібно?

Хоч його підозра нікуди не зникла, він обіцяв виконати будь-яке її прохання. Тому герцог не міг допитуватись більше.

Замість відповіді Дебора написала число на аркуші паперу й простягла його герцогу.

Як тільки він побачив суму, написану на папері, його голова трохи схилилась в легкому подиві.

«Можливо, вона пропустила один нуль?»

Ця сума була меншою навіть за ту, яку йому довелось витратити, аби зам'яти інцидент, який стався у Дебори зі старійшиною Магічної вежі, коли вона була дитиною.

«Відкрити бізнес із цією сумою?»

Як і очікувалося, все це видавалося дуже підозрілим.

Але, дивлячись на її серйозний вираз обличчя, здавалося, що вона має на те свої причини, тож герцог не міг далі сумніватися.