Розділ 3. Мені комфортно бути в тілі лиходійки (2)

12 1 4
                                    

— Для мене велика честь нарешті познайомитися з вами, принцесо Деборо. Я Хелен, друга дружина барона Зіто.

Хелен, яка сьогодні завітала до помістя Сеймурів, була однією з найпопулярніших дизайнерок столиці. Саме Дебора вимагала, щоб вона прийшла сюди.

Як тільки вона побачила сукні, виставлені перед магазином Хелен, Дебора вбігла всередину та вимагала особисто розробити сукні для неї.

Ну, завдяки цьому я отримала хоч якусь вигоду.

— Я така рада, що змогла показати вам наші сукні.

Коли тиша у відповідь на її слова затяглася, обличчя Хелен сполотніло.

Насправді я навмисне мовчала. Мені було страшно, що якщо я відкрию рота, в мені одразу розпізнають простачку.

Мене смішив і одночасно заспокоював той факт, що всі будуть продовжувати вважати мене Деборою, якщо моя поведінка буде відповідати їх очікуваням.

— Принцесо, сукні такого стилю отримують багато схвальних відгуків серед знатних дам останнім часом. Для виготовлення рукавів використовується спражнє хутро. Хочете поглянути?

Видавивши із себе ділову усмішку, Хелен почала описувати сукню, дизайн для якої створила сама.

Деякі сукні були оздоблені чудовим сапфіром на грудях, комір інших був обшитий мереживом і перлами.

Коли всі чудові сукні постали перед очима, я відчула, ніби моя душа покинула тіло.

Серце бідної громадянки, яка не мала іншого вибору, окрім як доношувати форму за старшою сестрою, забилося швидше.

Саме таким було життя людини, яка народилася зі срібною ложкою в роті?

Я ніколи не заздрила дітям, народженим у заможних сім'ях, тому що вони часто були відірвані від реальності, але коли я особисто потрапила в таке середовище, хоч мені було і ніяково, але внутрішньо я раділа.

«Я думаю, що тобі пасуватиме абсолютно все».

З таким гарним обличчям і тілом будь-який одяг буде пасувати ідеально, хіба ні?

Думка про те, що я одягаю таку сукню, маючи приголомшливе обличчя і модельне тіло, створює відчуття, ніби це початок нового старту для мене.

Я ледь стримала чхання через хутряні рукава показаної раніше сукні, й лише сильніше нахмурилась і закусила губи, розглядаючи її.

Чи не краще бути негідницею?Where stories live. Discover now