Чи не краще бути негідницею?

Розділ 8. Мені комфортно бути в тілі лиходійки (7)

Очікування герцога щодо листа були повністю зруйновані.

Звичайно, він був впевнений, що Дебора повністю продекламувала вірш, написаний в листі герцогині.

Однак серед рядків, написаних рукою його дружини, не було тих слів, які прочитала Дебора.

«Тоді чому ти зненацька продекламувала цей вірш?»

Все ще дивуючись, він уважно переглядав листа, після чого раптом легко розреготався.

«Отже, вона планувала саме це».

[Коханий, сьогодні я читаю вірш Ланца Шуберта. Нині він мій улюблений поет. (...)

[ ... Я часто закриваю очі і уявляю тонкий аромат білих квітів.]

Дебора знайшла вірш, який тоді читала його дружина, і продекламувала його перед герцогом.

І все це, щоб поділитися почуттями та думками Марієн, які виникли, коли вона писала цього листа.

«Якби я не почув цього вірша заздалегіть, то не зміг би цього відчути під час прочитання листа».

Герцог глибоко задумався. Його охопив сум і жаль.

Весь цей час він лише огризався і недовірливо перевіряв Дебору на рахунок рожевого діаманта, коли та продовжувала навідувати його і приносити листи покійної герцогині. Його поведінка була як нахабний сигнал поскоріше віддати йому їх.

Натомість Дебора довго не лягала спати, чекала допізна й з'являлася з листом перед ним тоді, коли сама вже найбільше хотіла відпочити.

Слова доньки про те, що вона буде сполучною ланкою між герцогом і його дружиною, не були порожніми.

Навіть зараз.

«Маючи лише підказку в листі, мабуть, було нелегко знайти вірш, який читала Марієн».

Просто прочитати, щоб зрозумити зміст було недостатньо. Ланц Шуберт був відомий своєю творчою плідністю, тому було важко знайти саме той вірш, описаний в листі.

«Я справді недбалий батько».

Герцог, із запізненням усвідомивши тонку увагу доньки до нього, довго дивився на листа, відчуваючи невимовне раніше почуття.

***

— Чому Дебора постійно заходить і виходить з кабінету батька? Він навіть відмінив її покарання.