Спільний дощ і роса/Дощовий нектар рівномірно розподілений

Розділ 4 : Я думаю, що імператор дуже небезпечний.

Маючи змогу щодня насолоджуватися послугою будильника імператора, я, мабуть, можу вважатися безпрецедентним щасливчиком. Лежачи на кам'яному столі у дворі, я не міг втримати чергового позіхання.

Імператор справді має лихі наміри!

Я знав це!

Знудьгувавши до смерті, я змінив руку, що підтримувала голову, і закотив очі. Тільки-но побачивши Лепінга, який усміхаючись підійшов до мене, я одразу захотів вдаритися головою об стіл.

Лепінг — особистий євнух імператора. Є тільки одна причина, чому він тут: імператор знову збирається пройти повз павільйон Хайцін.

І це вірно!

Хоч і обіцяв, що я зможу «їсти все, що захочу і скільки захочу», усе це відбувається під його пильним наглядом!

Тримаючи палички в руках, я сидів і почувався пригніченим. Однак Дуань Мін Чжан був у хорошому настрої і навіть покликав мене: «Хуай Чжень, чому ти не користуєшся паличками?»

Я одразу випустив палички з рота, але забув їх підхопити рукою. Вони впали на стіл із дзвоном, перекинувши миску з мʼясним супом переді мною. Суп розлився по всьому столу, а кілька крапель потрапили мені на одяг. Я швидко встав і вибачився: «Цей слуга був неввічливим».

Дуань Мін Чжан лише махнув рукою: «Чжень вважає, що Хуай Чжень, мабуть, ще не прокинувся й усе ще блукає думками за обіднім столом».

Моє обличчя палало від сорому. Лепінг підійшов, щоб допомогти мені переодягнутися, але я швидко відмовився: «Не потрібно, лише трохи супу, я можу сам витерти».

Дуань Мін Чжан подивився на мене і усміхнувся: «Ти можеш переодягнутися пізніше, а зараз краще спочатку поїсти, поки їжа не охолола». Він кивнув у бік супу з акулячого плавника, що стояв перед ним.

Я подякував йому й сів їсти. Але щойно перший шматок супу ковзнув мені в горло, щось пішло не так... І тоді я не знаю, що сталося.

Я отруївся.

Отрута була поміщена в миску з супом з акулячого плавника, який спочатку призначався для імператора.

Я чув, що Дуань Мін Чжан був дуже розлючений через це, але, на жаль, я цього не бачив. Коли я прокинувся, я лише здалеку побачив, як він схилився над столом і дрімав, повернувшись до мене стороною обличчя. Його брови ідеально підстрижені, а обличчя — бездоганне.