Між світами тіней

Частина 9

Ніч огортала будинок, але всередині було так само напружено, як і вдень. Агата, разом з Олександрою та Анною, вже кілька днів працювала над розслідуванням. Це була не просто справа; це була боротьба з невидимим ворогом, що вбивав, не залишаючи жодних слідів. Вони вирішили долучити до цієї справи Мирослава, детектива з місцевої поліції, і кількох військових, з якими Агата вже встигла здружитися, а також людей, яких вважала надійними. Ці зустрічі щоразу набирали більше інтенсивності, і навіть в атмосфері тривоги знайшлися місця для невеликого відпочинку - вечори, проведені за банкою рева в колі нових друзів.

"Ми повинні знайти вбивцю до того, як він прийде за нами," - говорила Агата, сидячи за великим столом, де було розкладено кілька карт, документи та фотографії жертв. Всі її нові союзники уважно слухали, і в їхніх очах відбивалася рішучість.

"Влад і Макар, здається, мають свою гру," - додав Мирослав, дивлячись на старі записи з попередніх справ. "Але ми з вами повинні знайти ту нитку, що зв'язує ці вбивства."

Анна, сидячи поруч, кивнула: "Ми відчуваємо, що це більше ніж просто вбивства. Це частина великої змови, і ми маємо розібратися, хто стоїть за цими подіями."

Олександра теж висловила свою думку. Вона працювала з тілами, аналізуючи рани, пошкодження, і кожен новий випадок приводив її до висновку, що всі ці жертви стали жертвами не просто людської жорстокості, а якоїсь потойбічної сили, що керує їхніми руками.

Агата почала замислюватися, хто ж може бути вбивцею. Її минуле залишалося туманним, і вона відчувала, що вся правда про неї все ще прихована. Щось у цьому домі було не так, щось темне, що витікало із кожної стіни. І хоча вона не могла знайти чіткої відповіді, її почуття підказували, що вбивця - серед них.

"Нам треба зібрати команду і діяти рішуче," - сказала Агата, поглядаючи на всіх. "Але ми не можемо робити це самі. Це небезпечно."

До їхньої компанії приєднався Захар, військовий, що нещодавно прибув до дому. Він був вражений ситуацією і своєю чергою запитав: "Що ми знаходимо, і як можна це зупинити?"

"Ми поки не знаємо всього," - відповіла Анна. "Але ми обов'язково розкриємо це. І тут, мабуть, багато залежить від Агати. Вона - та, хто повинна розгадати всі ці таємниці."

Увечері, після інтенсивних розмов, усі зібралися на подвір'ї. Повітря було прохолодним, і місяць висів низько в небі, освітлюючи обличчя. Цей час став для них своєрідним моментом відпочинку - щоправда, навіть у такій атмосфері вони залишалися обережними і уважними.

"Що знову? Ви всі готові до цієї гри?" - запитав Макар, який теж приєднався до зустрічі. Він тримав в руках банку з ревом, його погляд був уважним, і в його словах відчувалася впевненість.

"Ми маємо виграти, Регіно," - сказала Олександра, лукаво посміхаючись. "Ти ж розумієш, що від цього залежить все."

Того вечора Марк, який теж був серед військових, почав відчувати незвичайну тягу до Олександри. Він не міг не помітити її спокій і рішучість, а її невиразна, але сильна особистість вабила його. Він сміливо підійшов до неї.

"Олександро, якщо все це закінчиться, я хочу провести з тобою час. Ти - неперевершена," - сказав він, відчуваючи, як його серце б'ється швидше.

Олександра підняла брови, дивлячись на нього. "Ти не можеш просто так схопити мене, Марку. Це не те, чого я хочу зараз," - відповіла вона, хоча і не без відтінку цікавості в голосі. Вона завжди була трохи стриманою, але Марк, здається, завойовував її серце з кожним новим словом.

"Я не здаюся," - відповів він, усміхаючись.

Агата спостерігала за цією сценою з відчуттям тривоги в серці. Вона помічала, як все навколо змінюється, як нові зв'язки та відносини формуються на фоні таємниць, які вони намагаються розгадати.

"Цей будинок не залишить нас у спокої," - мовила Агата, схиливши голову. "І я відчуваю, що на кожному кроці нас чекає нова небезпека."

В той час Макар і Влад не могли припинити свої суперечки. Агата була між двома вогнями. І хоча між ними була шалена боротьба за її серце, все ж таки вона знала, що їхні відносини не можуть залишитися простою грою. Вони обидва мали свої таємниці, і кожен з них, здається, намагався тримати її в своїй сфері впливу.

"Я розумію твою роль, Агато," - сказав Макар, коли вони знову зустрілися. "Але твоя доля не може бути пов'язана з ним."

Агата відчула цей тиск, але її внутрішній голос наказував їй не здаватися. Вона повинна була знайти шлях, як розібратися з усіма цими іграми, знайти вбивцю і розкрити правду про своє минуле. Вона вже не була готова бути просто пішаком у цій боротьбі.

"Я сама вирішу, хто має бути зі мною," - твердо відповіла вона, дивлячись в очі Макару, а потім Владу. "І я вирішу, як діяти далі."

Зараз Агата була готова зробити все, щоб розгадати ці таємниці, навіть якщо для цього доведеться зіткнутися з найстрашнішими істинами про себе.