Між світами тіней

Частина 8

Агата сиділа в тій самій кімнаті, де ще нещодавно почувала себе розгубленою і переповненою страхом. Усі ці таємниці, жахливі знахідки та загадки, що ставали щораз темнішими, тепер оберталися в її голові. Вона не могла спокійно спати, не могла віднайти навіть мінімальне розуміння того, що відбувається. Невідома сила, що вбивала людей, і все це, що стосується її власного минулого, кудись далеко в її пам'яті, ставало дедалі більшою загрозою.

Але зараз вона не була одна.

Олександра, її сестра-патологоанатом, вийшла з темної частини будинку, де працювала над новими доказами, що стосувалися останнього вбивства. Її погляд був зосереджений, а на обличчі - ті невиразні риски, які могли говорити тільки про одне: це було серйозно. Тіло мертвого солдата, яке вони з Анною знайшли в саду, стало лише черговим шоком. Олександра зіграла важливу роль у тому, щоб знайти реальні докази потойбічної сили, яка, як виявилось, ховалася в серцях людей, що були навколо Агати.

"Ти не повинна цього боятися," - сказала вона Агаті, присівши поруч. "Ми з'ясуємо, хто це зробив. Ми з'ясуємо, хто стоїть за всіма цими смертями."

Агата не могла сказати, що вона відчуває. Її серце билося швидше, і в грудях була важкість. Вона дивилася на свою сестру, і хоча вона намагалася бути сильною, відчувала, що все це - вражаюча хмара невизначеності, яка не відпускала.

Але в ту мить до кімнати увійшов Макар. Його погляд був більш рішучим, ніж коли-небудь. Тільки цього разу він не мав сили ухилятися від розмови.

"Ми маємо поговорити," - сказав він, відразу звернувшись до Агати.

Агата стиснула кулаки, відчуваючи, як її нерви напружуються ще більше. Вона хотіла знати правду. Вона потребувала цієї правди, хоча й боялася її.

"Що ти мені хочеш сказати?" - запитала вона з тривогою в голосі.

Макар повільно присів перед нею, у його очах все ще була боротьба, але тепер він був готовий виголосити це слово, яке він так довго приховував.

"Ти була ангелом, Агато," - сказав він тихо. "Тебе послали на землю, щоб виконати місію. Твоя місія була пов'язана зі мною. Але ти не повинна була вибирати мене... Ти повинна була вибрати Влада."

Агата завмерла. Її серце знову пропустило кілька ударів. Її погляд поглибився в темряву, і вона почала розуміти, що все, що сталося до цього моменту, було лише частиною великої гри.

"Я... ангел?" - прошепотіла вона, намагаючись зібрати розум. "І ти... ти вважаєш, що я повинна була вибрати Влада?"

Макар важко зітхнув і поклав руку на обличчя.

"Я не міг дозволити тобі бути з ним. Моя помилка полягала в тому, що я не дав тобі можливості обрати самостійно. Я відмовився від тебе, Агато. І тепер я бачу, як ти страждаєш від цього."

Агата відчула гіркоту у своєму серці, коли зрозуміла, що її вибір був заблокований ще до того, як вона могла зробити його. Але її думки не могли зупинитися на цьому. Всі ці питання про її місце в світі, хто вона є насправді, і чому все це сталося з ними, знову повернулися до неї з безжалісною силою.

"Макар, я не розумію," - промовила вона, її голос був тривожним і запитуючим. "Що це означає? Чому я тут? І що це за сили, що вбивають людей?"

Макар підняв голову, і в його очах знову з'явився відблиск того болю, який він так довго приховував.

"Це... це не тільки моя провина, Агато. Вони полюють на тебе. Влада, його армія - вони шукають тебе. І твоя роль у всьому цьому ще не завершена."

З того моменту Агата вже не була впевнена, де закінчується її людська природа і де починається те, ким вона була колись, тим ангелом, що мав стати частиною якоїсь великої битви. І тепер, перед нею постала нова задача: зрозуміти, як зупинити ці смертоносні сили, як знайти вбивцю серед них, хто живе в цьому будинку, і, можливо, у цьому ж будинку знайти відповідь на питання, чому вона тут і що їй робити з цією невідомою частиною її життя.

Олександра, спостерігаючи за ними, стиснула кулаки. "Це не просто гра, Агато. Нам потрібно діяти швидко. Люди вмирають, а ти, мабуть, єдина, хто може розкрити це все."

Агата кивнула, і її серце стало трохи спокійнішим. Вона повинна була дізнатися правду. Вона була готова до цього.

"Я буду боротися," - сказала вона твердо, її погляд був рішучим. "І знайду того, хто це зробив."