Між світами тіней

Частина 12

Похорони Захара стали справжнім випробуванням для всіх. Агата стояла біля могили, і хоча вона намагалася залишатися сильною, кожен удар серця був мовчазним нагадуванням про те, що втратити цього чоловіка було не лише боляче, а й небезпечно. Труп Захара не став би останнім, якщо вони не розгадають того, що коїться в цьому містечку. І хоч Агата була впевнена, що вони наближаються до якоїсь істини, вона не знала, скільки ще таємниць вони повинні розкрити, аби зупинити смерть, яка оберталася навколо них.

Після похорону, усі поверталися до будинку. Макар обіймав Агату, намагаючись підтримати її. Вона йшла важким кроком, її думки були переповнені тривогою й відчаєм. Ніби сам цей день, ці похорони стали лише черговим підтвердженням того, що з ними коїться щось страшне.

"Ти в порядку?" - запитав Макар, злегка стискаючи її плечі, коли вони наближалися до дому.

"Не знаю..." - тихо відповіла Агата, її голос звучав порожньо, наче вона втратила всяку надію.

Всі йшли мовчки, і тільки тіні від дерев у лісі нагадували їм про небезпеку, яка була на кожному кроці. Коли вони ввійшли до дому, Макар провів Агату до її кімнати, але коли він відпустив її, вона одразу лягла на ліжко, сховавши обличчя в руках. Весь цей час Агата не могла позбутися відчуття, що смерть Захара була лише початком чогось набагато більшого, і що все, що відбувалося з ними - було лише маленькою частиною великої, темної гри.

Але в цей момент щось змінилося. Відчуття тривоги заповнило її душу. Вона заплющила очі, і раптом її охопило видіння. Перед нею з'явився Захар. Його обличчя було сумним, але погляд настільки ж рішучим, як і завжди. Він стояв у темряві, і хоча його губи не рухалися, вона чула його голос.

"Не шукай мене, Агато," - сказав він, а її серце застигло від жаху. "Вбивця серед вас... далеко не шукай... він..."

Та видіння не встигло завершитися. Слово «він» залишилося невисловленим, коли темрява поглинула все. Вона хотіла крикнути, але її горло було стисло, і вона не могла ані рухатися, ані говорити. Після того, як вона спробувала підійти до цього образу, все розвіялося в темряві. Агата прокинулася, її серце билося шалено, а на руках була кров.

Макар сидів біля неї, блідий і наляканий. Він схопив її руки, бачачи кров, що покривала її пальці.

"Ти в порядку?" - запитав він, його голос затремтів від жаху.

Агата подивилася на нього, а її серце ще не відійшло від того, що вона пережила у видінні. Вона була в шоку.

"Що сталося?" - її голос ледь чутно прошепотів.

"Ти... ти вкрита кров'ю, Агато!" - відповів Макар, не вірячи власним очам. "Що це?"

Але Агата не могла пояснити. Все, що вона пам'ятала - це обличчя Захара і його незакінчене попередження. Вона відчула, що все це не випадково. Хтось з них - хтось з усіх, хто був поряд - може бути вбивцею. І всі вони стають частинами цього великого, страшного кола.

Тим часом, Олександра, Олександр, Анна, Марк і Влад вирушили до гробниці священика, щоб дізнатися більше про те, що сталося в цьому місці. Відкриття гробниці не могло бути випадковим, і вони це розуміли.

"Ми повинні розібратися, що тут відбувається," - сказав Марк, підходячи до гробниці і оглядаючи її вхід.

"Щось тут не так," - додала Анна, її погляд був суворим. "Це не просто покинута гробниця. Той, хто її відкрив, знав, що він робить."

Влад підняв погляд і глянув на стародавні ієрогліфи на стінах гробниці. "Це більше, ніж просто звичайна поховання," - сказав він. "Це частина чогось більшого. Щось темне."

Вони пройшли всередину, де знайшли купу стародавніх артефактів і порушених ритуальних предметів. Однак на підлозі була ще одна річ, що привернула їх увагу: стиснуті шматки манускриптів. Вони були написані стародавньою мовою, яку важко було зрозуміти.

"Ми маємо розшифрувати це," - сказала Олександра, оглядаючи артефакти.

Всі стояли в гробниці, але було відчуття, що хтось спостерігає за ними. Незрима, страшна присутність була всюди. І хоча вони не могли це побачити, вони відчували - темрява все наближається, і вона не забуде кожного, хто візьметься за розгадку цієї таємниці.

Агата була вдома, вона знала: відповідь була близько. Але чи встигнуть вони знайти її до того, як хтось із них стане наступною жертвою?