Тепло серця під час бурі

"Тримати правду всередині"

Соломія була здивована, що якийсь хлопець вирішив познайомитися з нею в залі. Це було неочікувано, і з цими думками вона повернулась до дівчат.

Олена: Соль, ти не перестаєш дивувати.

Катя: І хто цей хлопець?

Соломія: Коля...

Олена: Він вирішив знайомитися у залі?

Соломія: Не бачу в цьому нічого такого.

Олена: Пані хірург, будьте трохи пафоснішою.

Соломія: Лєн, ти ж знаєш, це не про мене.

Олена: А потім дивуєшся, чому тобою користуються.

Соломія: Ой, все. Ну добре, дівчатка, мені вже час. Малого треба забрати від репетитора.

Катя: Вибач, що питаю, але він досі не знає про батьків?

Соломія: Я не знаю, як йому сказати... Він чекає, що вони вийдуть на зв'язок, а я навіть тіла не можу забрати...

Катя: Але, думаю, краще буде знати, ніж жити марними надіями.

Соломія: Його треба підготувати. Я ж не можу просто прийти і в лоб йому заявити.

Олена: Тут я погоджуюся з Солі. Це я не як подруга, а як психолог говорю.

Соломія обійняла дівчат і побігла до Кирила. Він завжди хвилюється, коли її довго немає.

Соломія: Малий, привіт!

Кирило: Ну нарешті! Я думав, ти не прийдеш.

Соломія: У мене важкий день був.

Кирило: Але про брата не забувай, я у тебе один.

Соломія: Єдиний і найкращий.

Кирило: Що сьогодні було?

Соломія: Два апендицити і один шов на пальчику.

Кирило: Ну все стабільно.

Ось за це Соломія і любить Кирила. З ним можна говорити, як із дорослим, хоча часом він нагадує, що ще дитина. Але чи пробачить він їй цей страшний секрет?

Вони вже сидять удома, насолоджуючись улюбленим ягідним чаєм.

Соломія: Ти готовий?

Кирило: З тобою? Завжди!

Це трохи страшно — їхати з дитиною до Англії на конференцію для хірургів, але така можливість може принести йому нові враження та відволікти від тривожних питань.

Соломія: Тоді біжи спатки. Завтра рано встаємо.

Кирило обійняв її і поцілував у щоку.

Кирило: Солі, ти найкраща.

Соломія зітхнула, дивлячись, як він засинає. Його щире ставлення пробуджує в ній нову хвилю болю. Як йому пояснити, що мами й тата більше немає?

Ці роздуми не дають їй спокою вже довгий час. Вона тримається за марні надії, і водночас розуміє, що так довго брехати не можна. Подорож до Англії, можливо, стане для них обох можливістю відірватися від буденності, зібратися з думками.

Наступного ранку, коли Кирило прокинувся, Соломія відчула, що їй випала ще одна можливість — ще трохи часу, щоб підготувати його до правди.

Кирило: Сіль, ти точно не залишиш мене там одного? — запитав він, сонно кліпаючи очима, але в його голосі відчувалась впевненість.

Соломія: Точно, маленький, — всміхнулась вона. — Я завжди буду поряд.

І вони поїхали.

Привіт! Щоб дізнатися спойлер, просто знайди виділене слово і відправ його в мій анонімний бот: @shapa152.🐍✨️