і в тихому омуті непомітно спливає час:
-давай залишимось.на зараз і назавжди.
у нас є доля- дана нам єдиний раз
ми не забудем того ким були.
-а може зараз згадаєм минуле?
а пам'ятеш як все було?
твоя рука і мої долоні
а я кажу:- вже все загуло.
-ну а,давай ,вздовж алеї пройдемось
я розкажу тобі як там життя
а,може ще й в поцілунку зіл'ємось
-і я забуду про все майбуття!?
та ні,не треба ,давай на чисту
я не люблю пустої брехні
і коли в Очах не бачу іскри,
то і тобі бажаю - іди!
-ну я піду,але ж ти повернеш,
як і в минулий то раз було.
і знов почнеться з простої дружби
і знов почнеться твоє *загуло*
-а ти забудь мене,як примару.
забудь і більше не повертай.
-я нагадаю про себе .
-марно.я більш не вірю тобі,прощай.
