Ніколи мені не бреши,будь ласка,
Як на суді тільки правда й нічого.
Ти наче той звір,та в тобі спляча казка.
Казка про звіра,про неї й про нього...
Ніколи мені не бреши,я благаю,
Нехай я погана і в розумі лескот
Хай може обрАзи всі комом лягають.
Тобі намалюю я гарне альфреско.
Ніколи мені не бреши,не пробачу,
Як хочеш покинуть то йди назавжди
Обіймів і рук ,вже твоїх не відчую.
На теплому місці замерзлі сніги.
Ніколи мені не бреши,а як збрешеш
Я вже не почую ....весь дух замело.
Лиш кольором неба тобі намалюю
Те щастя,яке дарувало тепло...
