Давай дочекаємось ранку
Запросимо чар до сніданку
Я ніжно пригріюсь до тебе
Мої почуття- просто неба
Я грітиму чай, ні,не м'яти
Тобі ж її не прийняти
Я знаю, ти любиш дужч каву
і так,щоб і звістка цікава
Тебе не цікавлять точні науки
Я знаю,для тебе -це горе і муки
Та знаю,що тебе цікавить пізнАння
Ні Будди,ні Рахми,ні переконання
Тобі суперечки- солодкий дурман
З тобой сперечатись- вже самообман
Ти будеш правИй,навіть Якщо не прАвий
Та в цьому і є твоя частка обману
Ти дуже чаруєш,захоплюєш серце
У серці відкрита,для подихів двЕрця
У двЕрці є світ,в нім живуть всі гріхи
І не дивуйся, в гріхах є і ти
Ти демон моїх полохливих ілюзій
Ти початківець численних "конфузів"
Ти -моє сердце,жага до життя
Без тебе,де я, більш нема майбуття.
