Минає час,минають ночі
Минаєм ми і все життя
І сняться людям сни пророчі
І цілий вік ,і все буття.
І з віком цим краса згасає,
З буттям лишаю те ,що мушу
І час вже згодом покарає
Хто обміняв красу за душу
Тепер валютою важкою
Стає не доллар і не євро
А замість них ,важкою роллю
Ступа мораль,невтомна й вперта
Бо не зосталося нічого
У нас людського від людини
Любов ми плутаєм з жагою
Кидаючі душі цеглини
І важко й легко жити зараз
Бо що потрібно для "пошани"?
Достатньо буде тільки пару
Твоїх цицьок та Instagram-а
А що у тебе там на думці
Твої думки/переживання
Ти думав це комусь здалося?
Це не чужії сподівання.
Тепер ,якщо ти знаєш більше
Ховай подалі це уміння
Бо пересудять ,перевиють
Це не для їх вже розуміння
Це дуже складно - просто буть собою
Але здолавши вир всього прогресу
Найтяжче не здуріти головою
Коли тобі поцілили у серце.
