Ти поряд був усе життя,
Любив, цінив та захищав,
А зараз зник, пішов без вороття
І серед живих тебе уже нема.
Я пам'ятаю всі твої різдвяні подарунки
Та в щічку лагідні цілунки,
Налиті ніжністю обійми
І гарні очі: зелені та спокійні.
Завжди згадую, як ти мене навчав
І всі мої проступки пробачав,
Як разом грали в шахи
Та кормили взимку птахів.
Згадую, як допомагав мені малювати,
І зажди вмів мій рисунок прославляти.
Навіть якщо там виходила повна мазня,
Ти вбачав в згустку фарб кошеня.
Ти поряд був ледь не щодня,
Спостерігаючи як я росла,
Завжди жити правильно навчав,
Щоразу лиш добро в мені помічав.
Та такого більше ніколи не буде...
Я обіцяю, що повік не забуду!
Не замінить тебе вже ніхто,
Куди б мене життя не занесло.
Знаю, що ти пішов у кращий світ
І зараз стоїш біля райських воріт,
Але все одно дуже сумую,
Тому в твою честь цей вірш будую.
Дякую за все, що для мене зробив,
За те, що так сильно любив.
Спасибі тобі, за всі теплі слова,
Та успадковані очі, повні добра.
-------
Присвячується найулюбленішому в світі дідусю.
Пам'ятаємо, любимо, сумуємо.
