Відчайдушна

Частина 3

Я так і заснула коло Джо . І він заснув. На ранок я прокинулася та зразу подивилася на нього. Трішки боліла голова.
- Прокидайся, Джо.- я б'ю його по плечі. Встаю з підлоги й іду з гардеробу.Там спускаюся на перший поверх. На дивані сплять Тайлер і Ель..А на підлозі Мія і Джейн.
- Набухалися..- тихо говорю сама до себе коли бачу,що на підлозі , столах, тумбах дуже багато пустих пляшок з під алкоголю.
- Прокидайтеся.Швидко. Будете прибирати зараз.- кричу я і ті ліниво відкривають очі. По сходах сходить Джо , який починає сміятися з своїх друзів.
- Ну Лісо, дай поспати..- бурмотить Ель та кидаю в мене подушкою яку я швидко ловлю.
- В могилці поспиш. А зараз прибирати.- говорю я доволі грізним голосом. От вони вже встали і я хитро посміхнулася. - Все що потрібно ж у ванній кімнаті. Зрозуміли?.- Всі вони починають прибирати з невдоволеним обличчям. Ну а що я маю робити? Насмітили , то хай прибирають . Я не буду робити все за них. Я йду в свою кімнату та лягаю на ліжко . В школу ми вже всі до речі запізнилися.
- Василісо .. - Чути голос Джо. Я навіть не дивуюся,що він прийшов , адже очікувала.
- Що ти хочеш? .- ліниво піднімаюся . - Я сплю ..- хоч говорю, та вже давно встала з ліжка.
- Та ні , нічого .- Якийсь він дивний. Хлопець пішов на перший поверх . Я пішла умиватися та чистити зуби . Ось і привела себе в порядок . Прийшла до них. А на першому поверсі вже було чисто .
- От і молодці .- Сміюся з них , а вони косо дивляться на мене.
- Ніколи не думала , що буду прибирати в будинку заклятого ворога. - скривлено промовляє Мія.
- Підтримую. , подруга ...- Доповнює Ель . А за ними піднімають руки Джейн і Тайлер .
- Якби не прийшли , то б не прибирали .- Я показую для них язика і йду на кухню. Там телефоную та заказую 6 піц для нас. Потрібно ж чимось поснідати.
- А тепер умиватися , і зараз приїде піца .- Я себе відчуваю навіть якоюсь доброю матусею. Якщо чесно, то самій огидно, що я така.
Вони переглядають та по одному йдуть у ванну. Я тим часом беру склянку та наливаю в кожну сік. До мене приходить Тайлер витираючи своє обличчя голубим рушником.
- А де Джо? .- Запитує він і я сама дивуюся.
- Як це ? Тільки що був тут . - Дивлюся я в сторону залу .
- Він пішов, сказав , що його чекають .- Кричить з вітальні Мія яка йде до кухні. А згодом приходять всі.
- Так?Дивно.. - Всі замовчали. У будинок постукали . Хлопці побігли до дверей, адже зрозуміли , що це піца.
Вже за мить вони принесли і ми почали її їсти. Про щось розмовляли , але я все не могла зрозуміти чому пішов Джо . Хоча це не моє діло . Але дивує те , що він не попрощався не з ким.В школу йти вже ніхто не збирався.Всі просто пішли додому. А я залишилася сама.Вирішила,що потрібно нормально відпочити,бо цієї ночі я толком не виспалася. Я лягла на своє ліжко та відчула що під мною чийсь телефон. По заставці розумію,що це річ саме Ель. Ох, як мені захотілося почитати,що там в телефоні. Спочатку я подумала що це не красиво, але потім...Отож , я почала читати всі смс. Там були любовні повідомлення до Ель від якогось чоловіка. Спочатку я не звернула на це увагу і відклала телефон. Та потім зрозуміла,що номер знайомий і десь я його бачила.За мить я беру свій записник а перевіряю чи мої сумніви справилися.ЦЕ МІЙ БАТЬКО!!!Уявіть,мій тато крутить роман з моєю однокласницею.І більше того , Ель напевно не знає,що я його донька. Я просто була готова роздерти його . Та до мене приходять сумніви.Можливо це не так?Він ж так любить Меліссу..здається.Я набираю з телефонна Ель цей номер номер.
- Алло ..- почула я . Так , це голос батька.Я швидко кладу трубку і кидаю телефон на диван . Сама ж швидко одягаю куртку та виходжу з будинку зачинивши його . Через 20 хвилин я прийшла до будинку Ель. Її мати відкрила двері і сказала що та спить. Я відіпнула її маму та швидко прийшла в дім.
- Елізабет , чорт забирай. Йди сюди . - Кричу я та біжу на другий поверх. Там я бачу Ель яка виходить з кімнати і шоковано дивиться на мене.
За нею виходить Джо з словами ''кохана''. Я дивлюся на це ще здивованніше.Та й Джо шокований , що я така зла.Я зразу розумію ,що в них свій роман . Але як?Вона ж з моїм батьком.
- Елізабет , може ти поясниш , якого чорта ти зустрічаєшся з моїм батьком?.- Ці слова чує її мати та впирається в стінку.
- Що? .- запитує вона а я в істериці починаю кричати .
- Так, вони спить з моїм батьком.- Всі навколо затихло . Ель швидко вибігла з будинку на вулицю , а я сіла під стіну . І справді, мій батько спить з нею. Якщо б це не було так,то вона хоча б заперечувала. Джо підійшов до мене та присів навпроти.
- З тобою все добре?.- запитує він у мене.- Не мовчи...- Я встаю та відходжу від нього.
- А тебе я зовсім бачити не хочу.- сичу я , як змія та зі сльозами виходжу з будинку.На вулиці я бачу Ель з її мамою.та обіймає доньку і заспокоює.Обоє косо дивляться на мене . А у верхньому вікні я бачу Джо , який пильно спостерігає за мною.
Зараз мені хочеться просто побути самій. Я пішла до свого будинку . А там на мене чекав сюрприз.Приїхали мої батьки. Батько зразу підійшов до мене.
- Ти випила весь алкоголь? .- грізно запитує він у мене.
- А ти потрахав вже всіх моїх однокласниць? .- я шепочу. Просто не хочу ,щоб почула Мелісса. Це потрібно обговорити саме з батьком .
- Що? Ти.. Ліса!.- Я швидко йду в кімнату а той за мною. Я лягаю на ліжко , батько закриває двері і сідає до мене на ліжко.
- Тобі хто сказав? Звідки ти дізналася?Ти ж маєш на увазі Ель.- Я махаю головою.Беру до рук книгу і вдаю ,що читаю. Він забирає у мене її книгу та кладе на тумбу. - Василіса, я прошу тебе, не говори про це для Мелісси.- Благає він у мене.
- Не говорити?Ти зраджуєш їй. І це мій батько..Я шокована...- стаю зі свого ліжка та хочу щось крикнути, як тут я зрозуміла,що цим зможу шантажувати батька. А це для мене лише плюс. - Добре, зроблю як ти хочеш.
- Справді?Дякую .- Я лише мовчу . Батько йде з кімнати і тихо закриває двері. А я беру свій ноутбук і замовляю по інтернету новий телефон , адже старий побила. Думаю мій ''любий'' тато заплатить за нього.Точніше я впевнена.Сьогодні вже нікуди не хотіла йти і завтра можливо не піду. Хоча настрій у мене з'явився. Я чую,що до нас додому хтось прийшов. З першого поверху чути сміх і гамір. Але я не звертаю уваги. За мить мої двері відчиняються і в кімнату заходить Алекс.
- Василісо...- я здивовано дивлюся на нього і швидко встаю з ліжка. На обличчі з'являється широка усмішка. Як і у мене, так і у нього.
- Алекс..- я підбігаю до нього та міцно обіймаю двома руками.- Я так скучила за тобою.
- І я мала. От коли зміг,приїхав.- Він легко цілує мене в лоб та трішки піднімає на руки. Я сміюся . Алекс- мій друг дитинства.Коли я ще жила з мамою він завжди був поряд зі мною. Але він старший за мене на 5 років.Та це не завадило нам здружитися. Він мені , як брат.
- Як твої справи?Розкажи мені, я скучила..- Хлопець садить мене на ліжко і сам сідає коло мене. Я починаю розповідати йому про себе. Але поки все саме найкраще.Про проблеми мовчу. От коли запитує , тоді і розкажу.
Хвилин 40 ми говорили про наше життя і згадували дитинство.
- Слухай, йдемо по місту погуляємо? Я думаю твій батько відпустить тебе.- Я лише киваю та беру з шафи куртку. Одягаю її на себе . Потім нові кеди і їх одягаю.- Тобі не буде холодно?.- Я махаю головою в знак ''ні''. Ось ми і прийшли на перший поверх. Алекс сказав для Мелісси і тата , що ми йдемо гуляти. Коли він одягнувся ми з ним вийшли з будинку.

- А ти зовсім не змінилася.Така як була , така і залишилася. Така ж мала.- Починає сміятися він та обіймає мене однією рукою.
- Ей, я не мала.- Легко б'ю його в плече .
- Мала!!! - Повторює хлопець а я закочую невдоволено свої карі очі.
- Ой, ви росту ще...- Протягую та беру парубка за руку. Ось ми біля одного з магазинів. - Купи мені щось з алкоголю, Алекс .- Питаю у нього а той махає головою у знак ''ні'' .- Ну Алекс, будь ласка.
- Та йдемо вже. Аби твій батько потім не вбив мене.- Скривлено промовляє він до мене. Хлопець ж не знає , який спосіб життя я веду зараз.Та й це на краще.Ми зайшли в магазин.
- Що тобі брати?.- Запитує хлопець . Я мовчу а він сам купує для мене алкогольний напій та шоколадку. Так само він бере для себе.Алекс сам заплатив за покупки .Від цього я була навіть рада.Ми вийшли з магазину та помалу пішли.
- Чорт, я забув купити цигарки.Зачекай мене тут .- Алекс пішов назад у магазин по цигарки , а я сіла на лавку та почала чекати його. Як тут я побачила Тайлера і Джо. Вони вмить підійшли до мене та сіли з різних сторін.
- Чому самі сидите?Чому сумуємо?.- Запитує у мене Тайлер звертаючись на ''ви''.
- Я тут не сама , і я зовсім не сумую.- Закушуючи губу промовляю до нього . Джо переводить погляд на алкоголь в моїх руках і дві шоколадки.
- Ти з подругою?.- Запитує той навіть трішки здивовано .
- Навіщо питаєш?В мене немає подруг..- Фиркаю йому у відповідь . Якщо чесно я на нього навіть ображена.В ту ніч він просидів зі мною , до того ж обіймав. А сьогодні я зрозуміла,що він хлопець тієї Ель , яку я ненавиджу ще більше . Вдвічі, тому що за неї мій батько почав зраджувати для моєї мачухи. Яка б та мачуха не була, батько клявся їй в коханні.
- Ясно.- Джо встає , а Тайлер обіймає мене однією рукою.Джо косо дивиться на Тайлера і на мене . Я відстороняюся від Тайлера.
- Руки забрав..- Хочу сказати я , але цю фразу перший каже Алекс який вже стоїть з -заду мене.
- ОО , ти прийшов.- Посміхаюся до нього та вставши з лавки йду до хлопця.Він обіймає мене . В його зубах зараз цигарка. Думаю він дасть і мені одну, адже свої я забула вдома.
- Це твій хлопець?.- Запитує Джо у мене дивлячись на Алекса.
- Уяви..- Говорить за мене Алекс і я лише посміхаюся.
- Ну тоді нам пора. - Джо з Тайлером йдуть , але обоє поверталися головою в нашу сторону декілька разів .
- Дістали. - Сичу я немов змія та сідаю назад на лавку.Алекс сідає до мене та відкриває алкоголь.
- Хто це були? .- Запитує він а я й не знаю що відповісти для нього.
- Ну просто знайомі які вічно мають до мене якесь діло.- Друг закотив очі .
- Вони тебе ображають?.- На це я мовчу, тому що не знаю що сказати. Інколи вони ображають мене, та для Алекса про це краще не говорити .- Запам'ятай,поки з тобою я , ніяка людина не доторкнеться до тебе,зрозуміла?.-Я легко посміхаюся в знак того ,що зрозуміла.- Ось , бери.- Подає для мене алкоголь і я починаю його пити . Алекс також п'є свій. Тепер ми просто розмовляли та насолоджувалися моментом ,що ми двоє.Нікого немає і ніч. Це ідеально!Під ранок ми все ж вирішили піти додому.
- Ну що , йдемо додому?- Каже він до мене . Я ліниво встаю з лавки та беру його за руку.
- Мені зараз в школу йти , не хочеш зі мною?.- Він кривиться .- А , ти ж ненавидиш школу. - Хлопець сміється і я з ним також.
- До того ж я буду на роботі працювати. - Відповідає він.
- Справді? І де ж ?Мені просто цікаво? .- Мені справді цікаво де буде працювати мій друг дитинства .
- Мій дід передав мені у спадок невеликий книжковий магазин. Тому я поки буду займатися ним. В цьому місті до речі.
- Що?Справді?Ти тепер весь час будеш тут?.- На моєму обличчі з'являється широка усмішка.
- Так, саме так.Жити я буду не далеко від тебе... Тому частенько будемо бачитися.- Я цілую його в щоку і він обіймає мене. Так помалу ми пішли до мого будинку.
- Ну все, я йду до себе..- Промовляє він стоячи біля мого дому. Йому ж потрібно йти до себе.
- Звісно...Не хочу розлучатися. Приходь до мене завтра.. Добре?.- Я кладу руки йому на плечі та знову цілую в щоку.Хлопець махає рукою і я заходжу в дім.
В будинку вже було навіть трішки швидко, адже на вулиці світало.Я заходжу в свою кімнату та лягаю на ліжко , зразу засинаю.
Я знову проспала у школу. На ходу я одягнулася в речі в яких була ще вчора та поклала деякі зошити в сумку.Настрій у мене був чудовий і ніщо не могло його зіпсувати.Я вже дуже чекала зустрічі з Алексом.
- Доброго ранку всім.- З широкою усмішкою промовляю коли приходжу на перший поверх. Мелісса дивується , а батько знає в чому справа.
- Доброго.Йди снідати.- Каже до мене Мелісса , а тато вже вийшов з будинку , адже сам спізнювався.
- Я й так не встигаю. - мачуха підійшла до мене та в руку дала бутерброд і чай.
- Швидко їж..- промовляє вона включаючи телевізор.Я сміливо починаю їсти дивлячись телевізор.Ось і новини. Не люблю їх слухати , але коли почула ім'я АЛЕКС ЛІВІНГ я навіть подавилася.
- Зроби голосніше.- Кажу я та сідаю на стілець перед телевізором і слухаю.
- Сьогодні було вбити Алекса Лівінга, відомого бізнесмена з Сіетла . Вчора він приїхав до невеличкого містечка на сході Флориди і вже сьогодні зранку його знайшли вбитим біля нового будинку.- Я шоковано дивлюся репортаж та не можу повірити своїм очам і те що чую.
- Цього не може бути.- У двері подзвонили і я швидко почала їх відкривати в надії,що там Алекс. Не може бути що він мертвий . Декілька годин назад я бачила його.
На моє здивування на порозі стоять 2 людей з поліції.
- Василіса Уілсон?.- Запитують вони і я махаю головою.- Вас затримано за підозрою вбивства Алекса Лівінга.
- Що?.- Здивовано заптую я і так само здивовано запитує Мелісса.- Я цього не робила. З чого ви взяли?- Двоє чоловіків взяли мене під руки та повели з будинку.
- Меліссо, Меліссо, подзвони батькові.Швидко. - Міліціонери посадили мене в автомобіль та повезли у відділок. Я була шокована і просто побита....