Відчайдушна

Частина 6

Цей день в школі виявився доволі складним.Мені хотілося піти з уроків,та я дочекалася кінця.
- Василіса,зажди..- Кричить Мія наздоганяючи мене.Я повертаю голову до неї .
- Що ?Я спішу додому!- Не знаю чому я так грубо звертаюся до неї зараз.Настрою немає.
- Стоп!Яке додому?Я хотіла піти з тобою у крамницю.Там би купили сукні.Ти ж не забула про бал?Наскільки я знаю, Тайлер запросив тебе - Мене дивує поведінка Мії .Та й вона виглядає підозріло.
- В мене є сукня..-Я згадую,що в одному з ящиків лежить мамина сукня. Для неї вже більше 10 років, але та доволі красива.Хочу одягнути саме її.
- Покажи мені її.- Просить Мія, але я махаю головою.
- Ні, на балу побачиш. - Я дивлюся на годинник .- Мені пора йти.До вечора.- Білявка йде в іншу сторону коридору, адже там стоїть Джейн.Біля себе я бачу якусь тінь.Це Джо.
- Ти йдеш з Тайлером на бал?
- Іду ..- Я відповідаю йому короткими фразами, адже говорити до нього хоч щось не хочу. Мене бісить він , вже бісить. Я починаю йти швидше і відчуваю, як він хапає мене за руку.- Та зупинися ти!
- Що тобі потрібно?Відпусти .- Джо починає стискати мою руку і дивиться пильно в очі.Його мовчання дуже лякає.- Я не збираюся тут стояти з тобою.
- Не хочеш стояти?Добре!- Він бере мене на руки та несе на вулицю .З однієї сторони це виглядає смішно, але з іншою,але з іншою для мене страшно.
- Джо, пусти мене!- Я б'ю його по плечах. - Мені набридло те що ти робиш.Скільки вже можна?.- Я починаю кричати.Всі учні які на вулиці дивляться на нас.
- Помовчи..-Відповідає він спокійному тоні.Але я навіть не збираюся це робити .
- Мовчати?Як?Не хочу!.- В цей момент він цілує мене. Так солодко і ніжно. А я відповідаю на його поцілунок зануривши свої руки в його темне і густе волосся.Джо обіймає мене та ставить на асфальт.Його руки спускаються нижче.Йому все рівно,що на нас дивляться?
- Невже ти мовчиш.-На його обличчі з'являється широка усмішка і він припиняє поцілунок, а я досі з закритими очима.
- Більше так ніколи не роби...- Фиркаю та відходжу від нього.
- Але ж тобі сподобалося.-Кричить він коли я йду по доріжці зі школи. А я мовчу на його фразу. Так,мені сподобалося, але йому цього краще не знати.Швидким кроком я пішла додому згадуючи це поцілунок.Вдома нікого не було. Тато і Елізабет кудись поїхали?Це на краще, адже я спокійно зможу зібратися на бал.Все ж у мене були сумніви чи йти туди чи ні. Настрій здається був, але й швидко зникав.
До балу залишалося 3 години . Я пішла до своєї кімнати . З коробки яка стояла на шафі вийняла пишну червону сукню. Зразу згадала свою маму.Десь у мене є фото , там де мама в цій сукні.Але її знайду я пізніше.За декілька хвилин я була в цьому яскравому вбранні . Подивившись на себе в дзеркало я навіть посміхнулася.Воно ідеально сиділо на мені. В сукнях я ходжу рідко, тому що в них не зручно.
- Десь ще були чорні підбори..-Згадуючи я йду на перший поверх. В коридорі у тумбі стоять вони. Я їх не разу не одягала, просто не було куди.На них я була набагато вища .Це мені подобалося.Набридло бути низькою.А яку зачіску зробити?Я просто накручу волосся . Це я і зробила.Вже все було готово, але не вистачало маски.В мені ніколи її не було, але в цьому домі я бачила їх . Напевно то маски Мелісси.Нічого ж не буде якщо я позичу у неї?Я йду в спальню батька і Ель, колись він там спав з Меліссою,тому її речі напевно саме там. І правда.В одній з шухляд я знайшла декілька масок.Я взяла простеньку чорну , адже ті всі мені не сподобалися.Через деякий час на обличчі був легкий макіяж і маска.Ось так і пройшло 3 години.До будинку приїхало авто.
- Тайлер..- Бачу його через вікно.Взявши маленьку сумочку я вийшла з будинку.Він побачив мене та швидко підійшов.Поцілував мою руку, як справжній принц та елегантно посміхнувся.
- Ну що ,їдемо міс?.- Я починаю сміятися а хлопець веде мене до машини.
- Звісно ,містере..-Тайлер відкриває мені дверці і допомагає сісти .Сам сідає за місце водія.
- Ти сьогодні дуже красива...Тобі дуже йдуть такі фарби.- Говорить Тай розглядаючи мене.
- Дякую.Тобі також дуже йде костюм і маска.- Він киває і заводить авто. Ось ми і біля школи.Вже лунає музика.Мені хочеться танцювати.Так.Хочеться напитися і відірватися по повному.
- Ми приїхали.- Я вилажу з машини . Тайлер також. Він підійшов до мене і взяв під руку. - Ну що, йдемо в середину?Тільки не впади?.- Я закочую очі та з ним йду в середину. Тут так красиво. І не скажеш,що це зал нашої школи.А учні в масках ще кращі. Ось для мене зразу помітно хто є хто. Їм і маски не допомогли.
- Я принесу тобі випити..- Тайлер йде по випивку а я встаю в сторону.В мою сторону йдуть Джейн і Мія.
- Ти дуже красива.-Промовляє вона до мене . Я починаю посміхатися.
- Ти також..- Мія сьогодні справді дуже гарна.Жовтий колір їй йде.
- Тебе шукав Джо..- Чути від Джейна.
- Що? - Те що він сказав дивує мене. А можливо почулося?
- Я прийшов.- Тайлер подає мені пунш .
- Це все що було?Міцнішого алкоголю немає?- Я кривляюся та починаю пити пунш.
- Я не хочу потім тащити тебе додому...Тому давай обійдемося без алкоголю?
- О ні, я буду пити. Скільки захочу скільки й буду.- Тайлер невдоволено фиркає .
- Ну,ми пішли танцювати..зустрінемося.-Мія бере за руку Джейна і ті йдуть на танцювальний майданчик.
- А ти зі мною потанцюєш?- Запитує з усмішкою у мене Тайлер.Я беру його за руку та впевнено веду до танцювального майданчику.Хлопець обіймає мене за талію, а я кладу руки на його плечі.
- Потанцюєм.-Пошепки відповідаю я. Музика стала спокійнішою .Виходить,що зараз я танцюю з ним повільний танець.Я ще ніколи так не танцювала.Це вперше.Я кладу голову на його плече і бачу,що за нами спостерігає Джо.Я зразу згадую той поцілунок і закриваю очі.Краще його просто забути.Скажу чесно,мені дуже комфортно з Тайем. Ніколи б не подумала,що на бал піду саме з ним.
- Я тобі подобаюся?- Тихо запитую у нього.Хлопець посміхається та легенько цілує мене в плече.
- Дуже..- Звісно приємно коли хлопець каже,що ти подобаєшся йому. Але якщо він не подобається мені?Мені подобається зовсім інший.Я думаю ви знаєте про кого я .
- А я тобі?- Не знаю що відповісти.Але хлопець відповіді не чекає,він наближається до моїх губ та хоче поцілувати мене, як на нього з-заду нападає Джо та відштовхує від мене.
- Я просив не наближатися до неї?Просив!- Джо немов скажений.Музика припиняється і в залі починається бійка.Джо б'є Тайлера, а Тайлер Джо.
- Розбороніть їх..-Кричу я і деякі хлопці з нашої школи відтягують один від одного. В Тайлера розбитий ніс, а у Джо губа.
- Я не збираюся слухати тебе.Почув?Нехай Василіса сама обере з ким їй бути - Кричить до Джо Тайлер . Я відходжу від них та швидким кроком йду з зали. Чому вони ось так роблять?Навіщо Джо лізе у все це?А Тайлер,що він собі думає?Він ж не подобається мені.
- Василіса...- Чути голос Мії.Вона починає йти за мною
- Не йди..Я хочу побути сама.- Дівчина зупиняється . В залі наступає тиша, але діджей знову включає музику.Та це на краще.Хочу,щоб всі забули про те що було на балу.
Я вийшла з закладу та подивилася навкруги.На вулиці не було людей . Я пішла до шкільного стадіону.Хоч було і темно, та мені не було страшно.Я знову плачу.Знову за них..тільки тепер з іншої причини.