Відчайдушна

Частина 12

А що таке сни?Це наша підсвідомість.До мене прийшов сон..Такий ніжний і спокійний.Я навіть описати з толком його не можу.Було волошкове поле а посеред нього лише один мак.От і все..Що цей сон може означати?
В годині 3 ночі я почула звуки.Очевидно,що прийшов Крістіан.Він роззувся і так і в одязі ліг в ліжко.Від нього шалено ''пахло'' перегаром.Я думала,що задихнуся.Кріс мене не будив, а навпаки вночі обійняв .Вперше я спала на ліжку з хлопцем .До того ж в його обіймах.Було комфортно, та запах алкоголю все перебивав.
8:59 на годиннику.9:00. Дзвенить будильник на моєму телефоні .Я вмить відкриваю очі та дивлюся на Крістіана який досі обіймає мене висунувши носом в моє волосся.
- Прокидайся...- Говорю до нього та пробую забрати його руку, але той спеціально міцно обіймає мене.Спочатку я нічого не розумію, але потім бачу хитру усмішку на його обличчі та сама посміхаюся.- Крістіан..
- Ну що?Ляж ще поспи.Лише не йди.- Говорить до мене.Я доволі шоковано дивлюся на хлопця та знову закриваю очі.- Ось так краще.-На його обличчі хитра посмішка.
- Мені пора додому,пусти мене.- Так, я справді маю йти додому.Не проводити ж весь час в нього?Вперше я хочу йди додому ,до своїх батьків.Хочу бути просто поряд з ними.- Стоп, а де Емріке? - Дивлячись навкруги запитую я.
- Емріке?Він в Аніти..-Я згадую вечір і розумію,що Аніта це подруга Емріке і Крістіана.
- Його дівчина?- Спокійно питаю в нього.
- Ні , подруга..Вона просто''дає'' йому.-Я кривлюся відкрито.Це справді огидно.Як дівчина може упускатися так низько?
-Ясно..- Я все ж забираю його руку та встаю з ліжка хлопця.- Все, я йду додому.Мене все ж чекають..- Чоловік хапає мене за зап'ястя та зразу дивиться на моє тату.
- Ого..Це справжнє? - Я пробую забрати руку.
- Не лізь до мене.Не твоє діло..-Я знову починаю показувати свій характер.Інколи це дуже дратує саму мене.Чому я така дура?На це ніхто не може дати відповіді.Навіть я сама.
- Я не лізу..Просто не хочу тебе пускати.Сподобалося спати з тобою.- Немов замріяно промовляє він та відпускає мене.
- Я рада за тебе.Дуже! - промовляю до нього.-Дякую.-Я беру з стільця свою кофту та одягаю.- Ну бувай...Крістіан.- Помахавши рукою промовляю я .
- ЕМ, ти все ж йдеш?Я б тебе не пустив, але не маю права.Хоча...Ні, все ж йди..Я висплюся.До речі, сьогодні ми зустрінемося.Я приїду до Емріке.. а ти ж точно будеш там.- Я мовчу , адже відпвоідь очевидна.Я вийшла на вулицю та за мить зникла з територію його вілли.
Вже близько 10 ранки , як я прийшла додому.Вдома були всі. Я зразу мамі сказала де я була.Так, вона трішки розізлилася, але сказала,що я доросла і можу сама все вирішувати.От це мені подобається.До речі, моє день народження зовсім скоро.. Лише 1 тиждень.Та нікому зараз цього не говорю.
Я бачу Емріке який сидить в залі та п'є пиво.
- З самого ранку п'єш?Ідіот...-фиркаю я.-Привіт..- Брат хитро посміхається та дивиться на мене.
- Ну як пройшла ніч?- Я розумію на що він натякає.
- Шикарно..- З сарказмом промовляю до нього.- Я йду в душ...- Кричу до нього коли виходжу з залу.Ось я і в душі.Холодний душ зараз це прекрасно.Хвилин 20 я там була.Пішла в свою кімнату та переодягнулася.Вест день я допомагала мамі на кухні і по будинку.Це мені дуже сподобалося.
- Ліса, може погуляєш з Амандою? - Говорить до мене мама та дає сестру.А чому б ні? Було б круто.
- Звісно..Тільки візочка вивези мені на дорогу.- Я пішла переодягатися в свою кімнату.І ось через вікно бачу,що до нашого будинку приїхала дорога машина.Це Крістіан.А він все ж красень..
- Мала привіт..- Не пройшло 5 хвилин. як він вже в моїй кімнаті.Я стою перед ним в білизні.
- Вийди..- кричу я та швидко одягаю халат.Він широко посміхається закушуючи губу.- Стукати не вчили? - Я хмурюся та випираю його з кімнати.От зараз я на нього дуже зла?Він побачив мене майже голу.Якого чорта він прийшов в мою кімнату?
Через 10 хвилин я вийшла до мами.Взяла Аманду та вийшла з нею на вулицю.Посадила у візочок і ми поїхали з нею гуляти.Ззаду себе я побачила Крістіана.Він біг до мене.
- Зажди..- Кричить хлопець і я зупиняюся.- Я з тобою...
- Що?Зі мною?Та ти здурів?Йди до мого брата..-Мене дивує така його поведінка що до мене.Хлопець обіймає мене однією рукою.
- Відстань..- Говорю злісно до Кріса.Та руку він не забирав.Якщо чесно , мені здалося,що ми немов молода сім'я...