Історія починається з того, що вампіри живуть майже людським життям.У їхньому місті є коледж для вампірів, церква(так церква тому що мені так хочеться),у них є діти. І портал у наш,реальний світ.
Я прокинулася досить пізно. Прім у кімнаті не було, прийшовши вона сказала, що я проспала сніданок і обід,тож якщо я хочу поїсти то швидше бігти на кухню,бо в нас був договір, що ніхто нікого не будить у вихідні, тільки якщо щось дуже важливе.А їсти я хотіла і дуже, але кухню вже закрили, а в їдальні були лише перекуси,від них ситно не наїсися. Тож я взяла пакет з моєю олюбленою 3+, пішла в бібліотеку, взяла книгу і піднялася в нашу кімнату. Прім сиділа в своєму телефоні, побачивши мене почала сміятися. -Що,не встигла?! Лохушка! Ха-ха-ха. -Дуже смішно!-і я сама починаю реготати, і у нас з сестрою так завжди. Я сіла попиваючи кров і читаючи книгу, сестра в телефоні. Я не наважувалася їй розповідати про мої пригоди, бо вона вбила б мене. Типу: ,,Дурепа! А якби з тобою щось сталося?! Я ж за тебе відповідаю! Батьки б мене спалили! І бла бла бла" Мені такого не треба. Потім може розповім. Випивши все до дна я продовжила читати з думкою ,,буду нести книгу, винесу і сміття".
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Вже четверта ранку, скоро зійде сонце треба лягати спати. Так, я не понесла в бібліотеку книгу і сміття відповідно не винесла. Я ще посиділа в телефоні і дочекалася Прім з їжею, так, я зачиталася і пропустила вечерю. Прім принесла не багато,але й на цьому дякую. Ми разом поїли, поговирили прохи про різне. Цьому всі завжди дивувалися, ми з нею цілими днями разом і завжди маємо про що поговорити. Коли я заснула мені наснилося те місто яке я бачила вчора. Воно прекрасне і я хочу повернутися. Я згадала, що ніколи не описувала ні себе ні сестру, вибачте за це. Тож я - Лія ( це ви вже знаєте) мені скоро 16. Я середнього зросту, не дуже худа, в мене чорне волосся, сині-сині очі. Люблю носити сорочки і лосини або джинси, але в школі змушують з сорочками носити спідниці, добре хоч вони до середини коліна. Взуття люблю на ниському ході:кросівки, балетки,пінетки,кеди і т.д. Далі - Прім, моя єдина сестра,також темне волосся, лише вона народилася з білими прядками у ньому, великі голубі очі кольору неба, вища за мене на 10 см.,старша на рік. Любить майже все що й я. До спідниць ставиться краце. Звичайно дуже красива. Красивішої за неї і нашої мами я ще ніколи не бачила. Якось так)
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
