Вампірська історія

10

Прокинувшись я побачила, що Прім кудись збирається.
-Куди ти?
-Я на прогулянку з Джоном. Незнаю коли повернуся .-вона говорила дуже швидко і ледь зрозуміло.
-Мені знову треба буде тебе шукати, а потім вести додому п'яною?  І Джон це той самий?
-Не треба! Так той самий.-сестра вийшла і луснула дверима.
А я далі занурилася в глибокий сон. Мені наснився Кай, він посміхався і тримав мене за руку. А і до речі, я побачила його посмішку. Коли він із захопленням розповідав про Брістоль. Увісні ми гуляли і сміялися, день і ніч.
Тепер я ще дужче хочу туди. Кай мене чекатиме.
Порталом можна користуватися кожні два дні, якщо кожен день то може збитися гармонія між світами. І тоді буде погано.
Я проспала  пів години. І зголодніла, спустилася вниз, і почула що на кухню якраз приїхали кухарі готувати обід, я звернула і вирішила одразу піти в їдальню,але на підвіконні помітила ту таємничу дівчину. Вона сиділа в навушниках і щось замальовувала в свій блокнот. Я підійшла ближче, вона мене не помітила, я придивилася, що вона малює і побачила обличчя Люка . ,,Що? Це дійсно Люк? Чому вона його малює? Можливо він їй подобається?". Я торкнуся її плеча, вона злякалася і хаотичними рухами почала ховати свій блокнот.
-Ні ні ні...не тікай. Мене звати Лія, а тебе?-я сіла біля неї на підвіконня.
-Тері.-коротко ввдповіла дівчина.
-Гарно малюєш.)
-Т-ти бачила? -злякано спитала Тері.
-Так трохи. Можна всі подивитися?
-Н-ні, думаю неварто. Ти будеш знущатися з мене.
-З чого це ти взяла?-здивувалася я.
-Там багато портретів однієї особи з нашого класу.
-Люка?
-Так. Лише нікому не кажи.
-Я не розповім якщо ти піднімеш голову, знімеш капюшон і даси подивитися малюнки.-я вже почала ставити ультиматуми, а що я хочу її побачити.
-Добре.
Вона зняла капюшон а з нього випало чорне волосся, у мене воно просто темне, а в неї ще темніше з червоними кінчиками ,