Вампірська історія

12

Після SMS розмови з сестрою я лягла спати. І здрастуйте 1000 і 1 думка.
"Чому у нашому місті так довго борються з хворобою?
А якщо в завтрашній газеті повідомлять про очистку нашого міста і за нами приїдуть батьки, а Прім нема. Що я їм скажу?
Ми тут тиждень і два дні, ну можна сказати два,тож канікул лишився тільки один тиждень?! Жах!!! Нас продержали у школі майже всі канікули. Вже всі розїхалися, навіть моя сестра мене кинула. Я. Сама. У. Величезній. Страшній. Школі.
Десь щось шелестить, мене лякали всі звуки які я чула протягом ночі."
Мої думки перервало SMS з незнайомого номеру:
...:14:00:Привіт.
Я не відповіла. Просто прочитала і поставила телефон на тумбочку.
...:14:05:Чого мовчиш? В житті ти більш говорюча;-).
Хто це?! Звідки він мене знає?!
Я:14:06:Вибачте ми знайомі?
...:14:07:Ой! Вибач. Я не повідомив, хто це. Тож, ще раз
Привіт Лія. Це я Кай. Я переписав собі твій номер, поки ти відходила.
Що?! Він лазив у моєму телефоні? У мене ж там різні вампірські фото: з іклами, з кров'ю і т.д.
Мені здається в мене всюду паролі,окрім "дзвінків".
У нас ловить людський сигнал!!! Круто!
Я:14:08:Привіт, Кай. Міг одразу назватися. Ти мене дуже перелякав.
Кай:14:09:Я не хотів)
Що в тебе за телефон?Всюду паролі...
Я просто зателефонував на свій номер. У мене твій зберігся, а від тебе я видалив:-P.
Я:14:10:Зберігаю таємничий образ) тому і паролі.
Ох Кай. У твому світі день, а мені хочеться спати. Треба якось відмазатися, але я не можу...Кай образиться. Але відмазуватися не довелось.
Кай:14:15:Ну добре. Бувай. Треба йти "прибирати кімнату". Потім спишемось)
Я:14:16:Добре, бувай)))
Кай:14:17:Як звільнюся напишу;-)
Я:14:18:Ок
Поклавши мобільний під подушку, я заснула. Прокинулася досить пізно і згадала про SMS від Кая.
Їх було чотири :
Кай:18:40:Усе я тут. Нас трохи затримали.
:19:00:Де ти? У тебе якісь справи, чи ти не пробачила?
:19:05:З'явиться вільний час, то відповіш. І ще раз Вибач. (
:20:00:Ти сьогодні прийдеш? Щоб я знав чи брати гроші на проїзд.
Ну що сталося? Чому ти мене ігноруєш?!
Я:20:15:Я навіть не ображалася. Чесно.
В мене були справи, а мобільний я залишила вдома.
Ні сьогодні не зможу. Завтра точно буду.
:20:20:Тепер ти не пишеш. Я чесно не мала біля себе телефону.
:Кай:20:25:На вечерю зкликали.
Добре що ти не ображаєшся)
:Я:20:27:Ти не йдеш на дах, сьогодні?
:Кай:Ні. Сьогодні посилений контроль.
:Я:Чому посилений? А як ти завтра прийдеш?
:Кай:Один хлопець втік, його затримали. Покарали, лишивши вечері і заборонивши виходити на двір.
Ти в мені суиніваєшся??? Я можу будь-звідки втекти. І так само непомітно повернутися. А тим більше на зустріч з тобою. Ти єдина людина яка мене розуміє. І я дуже радий проводити з тобою час.
:Я:Дуже приємно)))Але не ризикуй так. А якщо тебе впіймають. Я можу і пізніше прийти.
:Кай:Так! Ми домовилися. Мене не впіймають.
Добре бувай) Скоро відбій.
:Я:Бувай.:-)
"Він мені так довіряє. А я навіть не можу розповісти хто я.
Він дуже хороший, найкращий. Можливо я його навіть кохаю, але ми з ним ніколи не будемо разом. Я вампір він людина... Коли почнеться навчання мені важче буде переноситись і встигати вчитися.

Такс...що мені робити. Може піти прогулятися... Так саме так і зроблю!"
Я піднялася з ліжка, одяглася і спустилася вниз.
"Прім не дзвонить, можливо мені подзвонити? Певно все добре, але я все-таки сама зателефоную."
Набравши номер я вийшла зі школи і попрямувала до парку. Сестра взяла слухавку і весело проговорила:
-Кажи, сестричко!
-Я хотіла дізнатися чи все добре? Але чую, що все нормально.
-Так все чудово... Шкода,що тебе немає тут з нами. Батьки не телефонували?
-Ні. І в газетах нічого про наше місто не пишуть. То ти коли приїдеш?
-Завтра. Приблизно о такій порі, як зараз. Ну добре бувай, Джон приніс перекусити.
-Добре, подзвони потім.

"Добре, що все добре. Цікаво як там Люк та Тері. Вони така гарна парочка. Тільки б у них все вдалося.
Якщо Кай хоче показати мені світанок, я можу згоріти..."
Задкмавшись я навіть не помітила як пройшла весь парк. Неочікувано небо потемніло, хмари прикрили зірки,почувся грім, почав накрапувати дощ. Я не любила і любила дощ однчасно. Любила через особливу атмосферу, не любила через сирість.

Я швидко побігла назад в школу. Взяла книгу і піднялася в кімнату. Просидівши за книгою весь "день" я забула про те, що мені треба змішати зілля, щоб не мішати в останні секунди. Я підірвалася з місця, зробила зілля і навела будильник на мобільному, аби не зачитатися занадто.

Якось-так)
Мені соромно, що так довго не було продовження. Вибачте. Я стараюся правда,але нічого не встигаю.