Мій Хлопець Оборотень

_8_(18+)

-Слухай, Макс пробач моїй сестрі, прошу, вона не тямила що каже.

-Все правильно. -а що я думала!Звісно йому неприємно було це чути, а із нашої сторони це не тільки неприємно це неприпустимо.

-Ні!Я хочу щоб ти вибачив, скажи це.

-Я не мав на що злитись.Ви сідаєте? Куди вам потрібно? -я придумала !Я скажу йому щоб відвіз мене в одне місце, в там ми зможемо поговорити.

Лампочка загорілась!😶😶😶

-Добре.Мені потрібно в одне місце.Ти їдь а я буду навігатором.

Не рахуючи того що я направляла його по правильній дорозі ми їхали мовчки.

-Це все? -він запитав  розглядаючи через переднє вікно місцевість.

-Так.Все.Вийди будьласка і прямуй за мною. -я вийшла із машини і прямувала по стежці.

Знаєте куди ми попали?
Це була річка.Так, річка не дивуйтесь.Для мене це завжди особливе місце, тут я плакала, сюди я приходила коли мені було погано.Коли були проблеми.Про це місце ніхто окрім мене не знає.І я хочу донести Максу, що справді не байдужа до нього.

Я здається маю до нього почуття..😳😳😳😳😳

Він попрямував за мною.
І коли я зупинилась він подивився на таку зачаровану місцевість.
Його вираз був такий, як і в мене коли я вперше це побачила.

-Оо це таак! -він здивувався?Я рада☺

-Красиво, так.

-Та це просто..це дуже красиво.

-Рада що тобі сподобалось.Я хочу тобі дещо сказати. -я підійшла до нього впритик.Відстань між нами була десь у 10 см.Простір просто виривався, мене збивало з дихання, його.

-Я кохаю тебе!Може це якось дивно..та це правда. -я це зробила!

Він відкрив рот щоб щось сказати але так і не зміг щось вимовити.

Яя знаю це почуття.Це коли ти хочеш щось сказати, але щось не дає.😃

-Але..це.. неможливо..ти ж неможеж кохати простого хлопця. -ці слова він вимовив тихо, напівголос.

-Нетреба так.Не кажи цього, ти від першого погляду став для мене кимось дорогим.Розумієш?..хіба це не кохання?

Він підвів на мене свої карамельні очі, і я знову занурилась в їх глибину.Вони гіпнотизують мене.

Натан-Гипнотайз!😁👻👻👻👻👻

-Я боюсь признатись..та твої слова..вони.., це взаємність.Я те саме відчуваю.Я теж тебе кохаю!Ти відкрилась мені, але ти ще незнаєш мою страшну таємницю. -що це він мав на увазі.

???

-Як це..

-Отак!

Тільки но я знову хотіла щось вимовити як побачила що його зіниці стають більшими і із карамельного кольору виробляється чорний.
Чорний-чорний колір.Це мене стало неабияк лякати.

Я по рефлексу відступила на 2 кроки назад.Він подивився на мене і став підходити до мене.
Тут враз він своїми руками взяв мене за шию і почав душити.
Секунда і я вже валялась на землі.
Він дивився на мене злісно.
Я до смерті налякалась.
Що це з ним?Чому його очі такі дивні?Чому його враз ніби перемкнуло.Чому він злий?Чому завдає мені ушкоджень.

Він вдаряє мене рукою по лицю.
Відчуваю що із губи просочується уже кров а на щоці під оком буде синяк.
За цим він знову вдаряє мене рукою але вже лівою і на лівій щоці.

Я немогла нічого від страху сказати.

Я відчула ще пару таких болісних ударів.
Тіло німіє, очі закриваються, і все туманить.
Тепер я конкретно відключилась.