Мій Хлопець Оборотень

_10_

Від лиця автора :
В кімнату зайшла Аня(хто не в темі, сестра Насті)

-Що і з нею? -запитала його дівчина.

-Знаєте, я сам не можу зрозуміти, усі сліди і признаки того що на неї напав якийсь звір або це вовк або медвідь або ще якісь хижаки.

-Боже!Але ж як це..де ж вона була, та й я не чула щоб десь у нашій місцевості були вовки.

-Зараз осінь, вовки у цей період особливо роздратовані.Мені також цікаво що трапилось із дівчиною, її дуже жаль.

-А що із нею?Все впорядку, правда?

-Так.Я вчасно нагодився.Вона зараз спить, я їй дав снодійне, їй потрібно набратись сил.

-Так, добре.Дуже вам дякую, ви справді чудовий.Терер ви стали особистим лікарем Насті, ви ж згодні?

-Звісно згоден, а перепрошую дівчину звати Анастасія?

-Так.Вона моя сестра.

-Зрозуміло.Ну що ж тоді ось список всього що їй прийдеться прийняти.Якщо її становище погіршиться, позвоните мені, ось вам мій номер і візитка.

-Дякую, звісно дамо вас в курс.А як вас звати?

-Стас.

-А по батькові?

-Ні, можна просто Стас.

-Ну тоді, дякую ще раз.Я вас проводжу.

-Немає за що.
Аня пішла провести лікаря.
Ні, він їй не сподобався, ви там не подумайте просто ж треба знати його ім'я.Вона зараз справді за сестру злякалась.Бо ж у їхній місцевості ніколи ніхто не замічав таких хижаків, а тимпаче 🐺-вовків.

Від лиця Насті :

Я починаю приходити в себе.Я все пам'ятаю.Але не пам'ятаю те, що сталось зі мною.
Я із Максом поїхала у своє улюблене місце, потім ми заговорились, потім його зміна кольору очей, удари, і все..більше нічого не пам'ятаю..
Він мене побив? Але ж я відчуваю що він не такий..
Щось із ним сталось, але що?
Мені боляче відчувати те що мої рани на тілі від нього, але ж як він міг наносити мені гострі і глибокі поранення від пазурів, недумаю що людина так зможе.
Я нічого не розумію.
Мені боляче...
Я не пробачу йому цього, ніколи
З моїх очей потекли сльози, срібні кришталеві сльози.

• • • • • • • • • • • • •

А той лікар..
Він виглядав хорошою людиною, хоча може мені та здається.
Але він точно симпатичний.

В кімнаті я сама.
Я якимось силами зпромоглася встати з ліжка і зазирнути у вікно.
Через нього було видно як той лікар їде геть на своїй машині а його проводжає моя сестра.
Зараз вона почне мене розпитувати все.Звісео я їй нічого не скажу, бо ж я і сама ще не усмідомлюю причину.

-Насте! -що я і казала, моя сестра уже тут як тут.

-Що? -я змогла вимовити уже слова.

Вже краще😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐😐

-Ти як себе почуваєш?

-Вже краще.

-А тепер розповідай що сталося.

-Ань, будьласка не розпитуй мене.І скажи що це був за лікар?