Розкриття

232 20 0
                                    

Усе тіло ломить. Кожен подих спричиняє біль. Таке відчуття неначе по тобі проїхався трактор. Тіло пронизує тисячі голок. До мого мозку доноситься чиїсь голоси.
Row автор
-Стайлз, цього просто неможе бути! Вона не була перевертнем. У неї запах був людини.-промовив Скотт жестекулюючи руками.
-Тоді як ти поясниш, що вона ледве не роздерла малого?
- Але вона не роздерла! Стайлз, Джонсон нетака як усі інші перевертні.
-Щось тут нечисто... Даю сто відсотків, що до цього причетний Тео.
-Ходімо до її палати, звідти вийшов лікар.
Стайлз і Скотт попленталися до дверей. Валері лежала йдосі на ліжку. Очі її були розплющені.
-Валері? - промовив обережно Скотт.
-Ммм? Скотт? - прокряхтіла Валері.
-Що з твоїми очима?
-А? Що? З ними щось не так?
- Вони у тебе білі.
- Я знаю...
- Ти була з народження сліпою?
-Ні! Я була нормальною!
-Тоді як ти стала перевертнем?
Це питання, Валері змусило поставити у хлухий кут.
-Я... Я.. Це... Були..
Раптом прилад який стояв поряд з ліжком Валері запищав. До кімнати забіг лікар. Він прогнав Скотта і Стайлза з палати.
Row Theo
-Потерпіть ще трохи. Скоро і малого матимете. Ви зробили її сильнішою за мене... - промовив я.
- Як це через три дня я маю її вбити?! Чому так швидко?
- Ну то й що, що вона позбавлена зору! Вона навчилася як усе відчувати. - прокричав я до докторів.
-Гаразд, наказ буде виконано! Але ви! Ви мене маєте зробити сильнішим за інших. Я маю стати альфою.

Місяць мій провідникWhere stories live. Discover now