Червона Павутина

Частина 1: Червоне сонце

  Виконавши комплекс потрібних вправ, Ленс вирішив перевести подих і зустрітися із Реєм, своїм давнім товаришем. Вони познайомилися на одному з турнірів. Рей вилетів у першому турі, йому випав не дуже приємний супротивник, який пізніше навіть вийшов у фінал, де зустрівся з Ленсом. Рей - дуже здібний воїн, його зброя (невеличкі парні кинджали), була виготовлена для ведення швидкого ближнього бою. Рей наносив величезну кількість легких ударів із вражаючою швидкістю. Особливістю його зброї був швидкодіючий сильний анестетик, що зберігався всередині леза. З кожним наступним ударом Рея, його супротивник слабшав і втрачав здатність рухатися. Правила ‘’Колізею’’ кажуть: перемога присуджується у тому випадку, якщо супротивник мертвий, втратив здатність вести бій або добровільно здався. Рей майже ніколи не вбивав, більшість його перемог були зумовлені втратою боєздатності його ворога. Повною його протилежністю був Ленс. Через те, що стиль бою Ленса полягав не тільки у швидкості, а й у дуже сильних ударах, навіть найсильніші супротивники рідко виживали до кінця бою. Форма коси яку використовував Ленс, доставляла багато проблем супротивникам, оскільки блокувати його удари, особливо при таких швидкостях, було майже неможливо.
  Після недовгих зборів, Ленс покинув своє житло і попрямував до свого автомобіля. Через декілька хвилин він уже стояв перед дверима до будинку Рея. Йому дуже поталанило, тому ,що в місті не було ніяких заторів.
  Пролунав звук дверного дзвінка. Легкою приємною хвилею він прокотився через увесь дім. Відчинивши двері, Ленс різко відскочив назад -  чиясь нога з неймовірною швидкістю пронеслась за декілька сантиметрів від його носа.
- А ти не втрачаєш форми, – сказав підіймаючись Рей.
- А ти такий дурень як і був. Але мушу визнати, я відчув твоє наближення зверху тільки в останній момент. Ще секунда і я мусив би іти завтра на бій з величезною гулею,– сказав Ленс із посмішкою на обличчі.
- Не бійсь, в мене вдома є аптечка, щось би та й придумав.
- Бачу тобі вже краще. Стрибнув з другого поверху і ледве не зламав свій ганок. Схоже від травми не залишилось і сліду.
- Так. Лікар сказав що я неприродньо швидко відновився, але наполіг на тому щоб я пропустив цей сезон боїв. Буду вболівати за тебе з трибун. Ти ж відправиш мені повітряний поцілуночок, коли переможеш? – сказав Рей з інтонацією хтивої студентки.
- Я бачу твої жарти з кожним днем стають все кращі і кращі, – відповів Ленс з кам’яним обличчям.
- Ну гаразд, ходімо всередину, а то не хотілося б, щоб нас почули чужі вуха.
Ленс та Рей увійшли в дім. Інтер’єр майже не змінився за останні роки. З’явилося декілька нових нагород ,що він отримав за зимові турніри. Проте, в останньому травмував ногу у фіналі, через що й отримав 2 місце, і був змушений покинути арену на 2 місяці.
- Отже, ти  прийшов щоб почути інформацію про того чоловічка, з яким завтра будеш битися, правильно? – заздалегідь знаючи відповідь спитав Рей.
- Правильно. Ближче до теми.
- Так. Десь тут була папка,– бурчав Рей собі під ніс, і копирсався в різних папірцях у себе на столі. – Ось! Тримай, – промовив Рей задоволеним тоном, і простягнув документ Ленсу.
- Ну і що ти можеш сказати про цього… ‘’Червоне сонце’’? – вдивляючись в картинки і документи запитав Ленс.
- Сказати чесно, рідкісний екземпляр. Я подивився записи його попередніх боїв, і мушу сказати тобі доведеться попотіти. В прямому і переносному сенсі. Він володіє нагінатою, щось типу спису тільки не для метання, а для бою на ближніх та середніх дистанціях…
- Дивно, я думав в нього буде щось типу булави, раз його називають ‘’Червоним сонцем’’, – перебив Ленс, не відриваючи погляду від паперів.
- Не перебивай! Щодо ‘’Червоного сонця’’,то  тут дуже цікаво.  Уся фішка в його токучо (в перкл.  з японської – особливість. Термін який використовується для опису спеціальних можливостей зброї які використовують на ‘’Колізеях’’). В рукояті його нагінати величезна кількість хімічних  елементів. Він використовує їх для перетворення звичайного повітря в вибухонебезпечний газ, і збирає його в спеціальній відсіку під великим тиском. Йому достатньо в потрібний момент відкрити цей відсік і пустити іскру, і з його нагінати вилетить величезна вогняна куля. Через це його і назвали ‘’Червоне сонце’’. Ти напевне вперше зустрічаєшся з супротивником з ручним вогнеметом?
- Так. Не доводилось раніше такого бачити. Ну нічого, впораюсь. Дякую за допомогу. Одужуй тут, а я піду додому вивчати інформацію, – з вдячністю промовив Ленс.
- Не варто дякувати, я завжди радий допомогти.
- Ти ж прийдеш повболівати?
- Ти ще питаєш? Треба ж тобі хтось, кому ти будеш відправляти повітряні поцілунки. Я готовий взяти цю роботу на себе, – відверто насміхаючись сказав Рей.
- Якби я тебе не знав стільки років, я б подумав що ти не тієї орієнтації, – промовив Ленс долучаючись до атмосфери дружніх жартів.
- Заради тебе я готовий навіть стать змінити.
- Прекрасно. Я готовий особисто тебе каструвати як прийде час. Ну гаразд, буду йти вже. До зустрічі. Не забудь завтра о 13:30.
- Не забуду. До зустрічі!
Вийшовши на двір, Ленс відчув свіжий подих весняного повітря. В голові згадались картинки дитинства, коли він веселився з іншими дітьми, бігав з ними під цвітом яблунь. Та усі ці картинки різко перетворилися в страшні спогади…