Червона Павутина

Частина 7: Дух Японії

  На ранок наступного дня став відомий розклад боїв. Перший бій Ленса, згідно з графіком, мав пройти сьогодні ввечері, тому він разом з іншими відправився на тренування. Заняття проходили на спеціально підготовленій галявині посеред лісу. Тут бійцям було дозволено проводити тренування, якщо вони не нанесуть великої шкоди навколишньому середовищу.
  Наступним суперником Ленса мав стати боєць з Японії на прізвисько ‘’Самурай’’. Він володіє катаною, і спеціалізується на веденні швидкісного ближнього бою. Складність цього суперника для Ленса полягала у тому, що косою дуже важко блокувати ривкові удари довгих мечів, тому це тренування було спрямоване на вдосконалення подібних навичок. Тренування було спрямоване на блокування постійних атак Рея, чия спеціалізація швидкісний ближній бій. Іншою проблемою може стати токучо ‘’Самурая’’ котрий не має аналогів у світі. Його катана обладнана великою кількістю невеличких поршней установлених між лезом та гардою. Якщо лезо катани буде під тиском, наприклад при нанесенні або блокуванні удару, то поршні будуть змушувати його вібрувати на високих частотах і таким чином змушувати зброю суперника розлітатися на шматочки. ‘’Самурай’’ став відомим, не тільки в Японії, але й в усьому світі, не тільки через унікальний токучо, але й через свою жорстокість та жагу до вбивства. Кожен його матч міг би бути виграним шляхом знищення зброї суперника, але ‘’Самурай’’, щоб продемонструвати свою перевагу над суперником, вбивав його розрізаючи його навпіл, розділяючи нижню та верхню частину тіла. Цей факт ще більше розпалював лють Ленса по відношенню до свого суперника.
  Після декількох годин важких тренувань Ленс вирішив зробити перерву на обід.
- То ти впевнений, що це була саме вона? – порушив тишу Рей.
- Так. Безсумнівно, - відповів Ленс.
- Сумніваюся що Кумо, просто так дозволить їй гуляти по вулицям. Єдиний твій шанс зустрітися з нею – перемогти в турнірі. Кумо тоді сказав, що саме вона одягне корону на голову переможця, - долучився до діалогу Дарв.
- Тоді в мене не залишається вибору. Я переможу на цьому турнірі. Я не втрачу її знову, як втратив тоді, - заявив Ленс.
- Ну тоді пропоную піти перекусити чогось, а тоді повернутися до тренувань. Якщо ми дійсно хочемо перемогти, ми повинні бути готовими до всього.
  Повернувшись до своєї кімнати, вони побачили, що їхній обід вже стоїть на столику.
- О, вони доставляють їжу прямо в номер. Круто! – задоволено сказав Рей.
  Після обіду Ленс ще раз перечитав інформацію про ‘’Самурая’’, яку знайшов Рей, і відправився разом з іншими на галявину, щоб продовжити свої тренування.
  Через декілька годин команда повернулася до готелю повністю виснаженими. До бою залишилося 2 години. Потрібно відпочити та підготувати спорядження. Бій буде проходити ввечері, тому видимість буде гіршою ніж вдень, але маска Ленса має в собі функції ультрафіолетового датчика, прибори нічного бачення та інші механізми, які дозволяють отримати майже всю інформацію про навколишнє середовище, ні один рух суперника не залишиться непоміченим.
Ленс ненадовго задрімав, але його розбудив стукіт в двері. На порозі стояв чоловік, дуже схожий на їхнього вчорашнього провідника. Він сказав, що пана Хорна викликають на арену для участі в першому поєдинку. Після цього Ленса та його команду повели до тих самих воріт та коридору, але тепер чоловік викликав інший ліфт, який віз учасників нагору. Піднявшись на декілька десятків поверхів вгору, Ленс опинився на верхньому поверсі арени. Звідси можна було побачити половину поля бою, і сам Ленс визнав, що вибудоване воно досить таки непогано. Також  звідси можна було розгледіти зону урвищ, пагорбів, болота, джунглів та навіть зону з лавовими річками. До Ленса підійшов інший чоловік, одягнутий в білі штани, футболку та накидку. Він сказав Ленсу слідувати за ним, і таким чином Ленс потрапив в ліфт у формі капсули з скляними стінками. Всередині на підставці стояла його коса та маска. Ленс був змушений збиратися якомога швидше, адже ліфт почав спускатися одразу після того як його двері зачинилися. Ленс ледве встиг закріпити останній ремінь маски, коли ліфт достигнув землі, та відчинився.
  Пролунав звук сирени, це був знак до початку битви. Наступної секунди Ленс почав бігти в напрямку будь якої відкритої місцевості, для того щоб забезпечити собі сприятливі умови бою. Як тільки знайшов підходящу для нього територію, то  почав чатувати на свого ворога. Довго чекати не довелося, менше ніж за хвилину Ленс за допомогою ехолокації, яка присутня в його масці, дізнався, що ворог наближається із заходу. Це був розумний хід, оскільки зараз був вечір, сонце світило Ленсу прямо в очі, тому радіус його бачення зменшився. ‘’Самураю’’ вистачило 15 хвилин, щоб дістатися до Ленса, і як тільки він підібрався достатньо близько, зробив швидкий ривок в бік Ленса, але той відскочив у бік пропускаючи катану біля свого правого боку, одночасно з стрибком Ленс направив свою косу в місце де наступної секунди, приблизно, буде знаходитись ворог, з надією що бій закінчиться швидко. ‘’Самурай’’ різко змінив напрям свого руху перемістивши напрям удару катани в бік протилежний до того, де знаходився Ленс, таким чином він змістив траєкторію руху лівіше і уникнув леза коси Ленса. Обидва супротивники відскочили один від одного в різні боки, але наступного моменту кожен з них з усієї сили рвонув до іншого. Леза зброї зіткнулися з шаленою силою, але оскільки вага коси Ленса була набагато більшою з катану, ‘’Самурая’’ відкинуло назад. Ленс зробив ще один ривок, щоб не втратити секундної переваги, але японець, зробивши перекид назад уникнув удару, пропустивши косу над собою. Ленс зупинився одним різким рухом і спробував нанести вертикальний удар, але ‘’Самурай’’ заблокував його своєю катаною. ‘’Жнець’’ почав заряджати свою косу для того, щоб не дати супротивнику можливості перевести дух, і одночасно з цим почав наносити велику кількість легких ударів, обертаючи косу в рука. Більшість ударів на досягнули своєї цілі, а усі інші були заблоковані, але в певний момент коса нарешті зарядилася. Ленс стрибнув з усієї сили, і вдарив косою в землю, не торкаючись ногами ґрунту. По землі прокотилися статичні блискавки. Вони рухались на стільки швидко, що ‘’Самурай’’ не встигнувши відірвати навіть одну ногу від землі, миттєво отримав статичний удар величезної сили. Від такого сильного струму японця відкинуло назад і просунуло по землі декілька метрів. Ленс надіявся, що цей удар буде останнім, але суперник миттєво підскочив на ноги і побіг у напрямку ‘’Жнеця’’. Шквал швидких ударів обрушився на Ленса, він відбивав їх один за іншим, очевидно, тренування не пройшли марно, але він не зміг встигнути за всіма і катана залишила декілька неглибоких порізів в тілі Ленса. В повітрі висіла така напружена атмосфера, що навіть з такими ранами Ленс не відчував ні краплини болю. ‘’Жнець’’ знову почав заряджати косу, що не залишилося поза увагою суперника і японець рвонув вперед до Ленса. Цього разу це мав бути один сильний удар, але Ленс заблокував його одним рухом. Удар був настільки сильним, що ‘’Жнець’’ відчув як під ним просідає земля. Здавалося японець завис над Ленсом на декілька секунд. На обличчі ‘’Самурая’’ з’явилася посмішка: ‘’Попався’’. В катані японця запрацювали поршні, лезо почало вібрувати і… нічого не відбулося. Дарв продумав такий сценарій, тому перед боєм замінив рукоять коси на її іншу версію, що була вироблена  з більш гнучкого металу. Така модифікація дозволила косі Ленса поглинати вібрації які виробляє катана ‘’Самурая’’, і таким чином анулювала його туз в рукаві. Усмішка на обличчі японця змінилася панікою, він різко відскочив від Ленса і прийняв оборонну стійку. Тепер усмішка з’явилася на обличчі ‘’Жнеця’’, але суперник бачив тільки маску, яка ще більше посилювала страх.  Коса вже повністю заряджена і Ленс наніс удар з усієї сили. Від такого тиску коліна японця затремтіли, а земля під ногами почала прогинатися. За випадом прослідував величезної сили  удар струмом і він, пройшовши через тіло ‘’Самурая’’, залишив опіки по всьому тілу суперника. Схоже все закінчено, мечник лежав на землі нерухомо з мертвим поглядом в небо. Через декілька секунд Ленс прийшов до тями, розвернувся і почав йти до найближчої стіни арени, щоб сісти в ліфт. На екрані маски з’явився значок, що вказував на якийсь різкий рух позаду. Ленс миттєво заблокував удар катани, який мав би розрубати його навпіл.  Відштовхнувши від себе лезо меча, ‘’жнець’’ вдарив напівживого японця тупою стороною леза в живіт, щоб той втратив рівновагу і наступним рухом розрубав ‘’Самурая’’ на дві частини діагональним розрізом. ‘’Навіть традиції інколи помирають’’. Тепер все точно закінчилося.
  Перший раунд турніру закінчився. Ленс повернувся до своєї команди, і порадівши успіху, вони рушили вперед по коридору до ліфту, щоб відправитись вниз.
- Потрібно поспішити до номеру і обробити твої рани, – сказав Дарв.
- Вони не такі серйозні як ти думаєш, - запевнив Ленс.
- Ну, якщо усі наступні бої пройдуть так, як і цей, то 100 000 наші, – спробував розрядити атмосферу Рей.
Дарв уже натиснув кнопку виклику ліфта, але, як тільки двері почали відчинятися, позаду пролунав чийсь голос.
- Прекрасний бій. Ви – Ленс Хорн, правильно? Мене звуть Акума, але друзі звуть мене просто Аку. Приємно познайомитись…