Мама стояла біля мене і дивилась мені в очі. Ми так стояли 1 годину дивлячись один одному в очі. Ми б так і далі б стояли як би не дзвінок в двері.
-Хто там. Запитала мама.
А в отвіт тиша. Мені аж самій цікаво стало хто там.І я сказала мамі.
-Мамо давай я відкрию.
-Ні доню.Заперечіла мама.
Я так і не зрозуміла чому мені не можна відкрити двері.
-Доню. Сказала мама.
-Так що мам.
- Іди роби уроки !!!Злим голлсом відповіла мама.
Я аж злякалась чому мама така сердита.Але я вирішала не сперечатися з мамою а піти робити уроки.Я опустила голову і пішла.А мама пішла відчиняти двері.Я почула як грюкнули двері,а потім почула розмову між мамою і якимось чоловіком.
-Привіт.Сказав чоловік.
-Ну привіт.Сказала мама.
-Віддай мою дочку.Вигукнув чоловік.
-Ні вона не твоя дочка вона моя.Сказала мама.
Вона мояяяяяя!!!!!!вигукнув чоловік і вдарив маму. Я почула плач і побігла на низ до мами. Я злякалася, як побачила, як він б'є мою маму.
Я почала йому кричати зупинись благаю зупинись, як він мене почув він зупинився рощвернувся і пішов геть.
-Мамо!!! Голосно завалала я.
- Доню. Тихо сказала мама.Я пвдняла маму помила її від крові переодягнула і поклала її на кровать, а також помила поли. І тут я почула що хтось стукає знову в двері. Я злякалася і з страхом пішла відкривати двері.
-Привіт.
Вух я аж видихнула це була моя подруга.
-Привіт Аліно. З щастям відповіла я.І обняла подругу.
Мама запитала у мене.
-Хто там.
-Це моя подруга.Відповіла мамі я.
І мама почала спускатися по сходам.
-Привіт Аліно. Сказала мама.
-Добрий день сказала Аліна.
-Мамо а ти звідки знаєш Аліну.
-Я дружу з її мамою. Відповіла мама.
-А зрозуміло.З здивуванням відповіла я.
-Дівчатка ідіть до Вероніки в кімнату.
-Добре мамо.
- Добре тітонько ірина.
- А так Аліно постій а мама дома??? Запитала моя мама.
-Так.Зказала Аліна.
І ми з Аліной пішли до мене в кімнату.
